Юр’єв Василь Якович

Ю́РʼЄВ Василь Якович (09(21). 02. 1879, с. Івановська Вірга, нині Вірга Пензенської обл., РФ — 08. 02. 1962, Харків) — вчений-селекціонер. Доктор сільськогосподарських наук (1935, без захисту дисертації), академік АН УРСР (1945), почесний академік ВАСГНІЛ (1956). Заслужений діяч науки УРСР (1949). Герой Соціалістичної Праці (1954, 1959). Сталінська премія (1947). Державні нагороди СРСР. Депутат ВР УРСР 3—5-го скликань. Учасник 1-ї світової війни. Закінчив Новоолександрійський ін­ститут сільського господарства та лісівництва (нині Польща, 1905). Від­тоді працював агрономом у Пензенській губ. Від 1909 — на Харківській сільськогосподарській дослідній станції: від 1944 — директор; від 1946 — директор Ін­ституту генетики і селекції АН УРСР (Харків), який 1956 обʼ­єд­нано з Харківською сільськогосподарською дослідною станцією та реорганізовано в Український НДІ рослин­ництва, селекції і генетики (нині Ін­ститут рослин­ництва НААНУ імені Ю.). Водночас від 1937 — завідувач кафедри селекції та насін­ництва Харківського сільськогосподарського ін­ституту.Ви­вчав теоретичні й практичні пита­н­ня селекції та насін­ництва сільськогосподарських культур. Значну увагу в селекції приділяв збору колекції, гібридизації та добору. Роз­робив методику ви­пробува­н­ня селекційного матеріалу на різних етапах (лінії, гібриди, сорти) селекційного процесу. За­пропонував методи оцінюва­н­ня й добору на зимо­стійкість та імунітет до хвороб. Автор значної кількості сортів пшениці (Альбідум 676, Еритро­спермум 917), ячменю, вівса, проса та кукурудзи. НАНУ засновано премію імені Ю. У Харкові на території, де були роз­ташовані дослідні поля сільськогосподарської дослідної станції (нині житловий масив), встановленого його погру­д­дя. Ви­дано «Из­бран­ные труды» (К., 1971) вченого.

Завантажити статтю