Сіренко Геннадій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
СІРЕ́НКО Геннадій Олександрович (29. 12. 1940, м. Сніжне Сталінської обл., нині Горлівського р-ну Донецької обл.) — хімік-технолог. Доктор технічних наук (1997), професор (1988). Закінчив Новочеркаський політехнічний інститут (РФ, 1967), де й працював; 1971–80 — у Хмельницькому технологічному інституті побутового обслуговування; 1980–83 — у Сумській філії Харківського політехнічного інституту; 1983–94 — завідувач кафедри технології металів Хмельницького технологічного інституту; 1998–2001 — професор Луцького технічного університету; від 2001 — професор кафедри біоорганічної хімії, від 2003 — завідувач кафедри неорганічної та фізичної хімії Прикарпатського університету (Івано-Франківськ). Досліджує технології композиційних полімерних матеріалів, конденсованих систем і контактних явищ тощо. Співукладач довідкових видань «English-Russian-Ukrainian Dictionary of chemistry, physics and mechanics of antifriction polymers» (2004), «Тлумачний словник наукових термінів з буквою ґ» (2007), «Основи сучасної української хімічної термінології та номенклатури» (2008; усі — Івано-Франківськ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Антифрикционные термостойкие параметры. К., 1978 (співавт.); Антифрикционные термопластики. К., 1985; Властивості мастильних наноплівок під час надвисоких тисків. Ів.-Ф., 2015 (співавт.); Теплофізичні властивості металів та стопів. Ів.-Ф., 2015 (співавт.); Сучасні паливно-мастильні матеріали: стан та поступ розвитку. Ч. 1–2. Ів.-Ф., 2016–17 (співавт.); Теплофізичні властивості полімерних композитів. Ів.-Ф., 2016 (співавт.); Фізико-хімія паливно-мастильних матеріалів: Підруч. Ів.-Ф., 2017.
Завантажити статтю
Людина 
