Таїров Василь Єгорович
ТАЇ́РОВ Василь Єгорович (20. 10(01. 11). 1859, с. Великий Каракліс, нині м. Ванадзор, Вірменія — 23. 04. 1938, Одеса) — фахівець у галузі виноградарства. Доктор сільськогосподарських наук (1936), професор (1936). Навчався у Московському технічному училищі (1878—79), закінчив Петровську землеробну та лісну академію (Москва, 1884). Відтоді працював у департаменті землеробства та сільської промисловості Міністерства державного майна, 1885 відряджений до Європи для вивчення виноградарства та виноробства. Поглиблював знання і працював у провідних навчальних і науково-дослідних закладах Австрії, Німеччини та Франції. Від 1887 — у вченому комітеті Міністерства землеробства. Від 1892 видавав журнал «Вісник виноробства». 1895 переїхав до Одеси. 1905 відкрив першу в Російській імперії науково-дослідну установу з виноградарства і виноробства — виноробну станцію (нині Виноградарства і виноробства Інститут імені В. Таїрова). Впровадив щеплену культуру винограду. 1912—14 будував установи станції на березі Сухого лиману біля Одеси. 1914 російський уряд прийняв закон про вино, який розробив Т. Цього ж року з його ініціативи засновано Вищі курси з виноградарства і виноробства. Член (від 1901), віце-президент (від 1903) Міжнародної організації виноградарів і виноробів. Імʼям Т. названо с-ще Таїрове (Одеський р-н Одеської обл.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Библиографический указатель книг, брошюр и журнальных статей по виноградарству и виноделию, напечатанных с 1755 по 1890 г. включительно. Санкт-Петербург, 1891; Виноградное вино и алкоголизм. О., 1915; Укрепление и использование песков в связи с культурой винограда. О., 1923.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
