Виноградарства і виноробства Інститут ім. В. Таїрова УААН

ВИНОГРА́ДАРСТВА І ВИНОРО́БСТВА Ін­ститут ім. В. Таїрова УААН — наукова установа, що ви­вчає про­блеми вино­градарства і виноробства. Засн. 1905 в Одесі як станція рос. вино­градарів і виноробів, від 1931 — Укр. НДІ вино­градарства і виноробства, від 1992 — сучасна назва, від 2003 — має статус Нац. наук. центру. 1922 присвоєно імʼя В. Таїрова, який організував станцію та керував нею (згодом ін­ститутом) до 1938. У структурі Ін­ституту — 5 від­ділів (селекції і сортови­вче­н­ня; вино­градарства; виноробства; роз­множе­н­ня вино­граду; наук.-тех. інформації і захисту інтелектуал. власності) та 6 лаб., а також Донец. дослід. станція (м. Докучаєвськ), дослідні господарства у с. Оксамитне Бол­град. р-ну та смт Таїрове Овід­іопол. р-ну (усі — Одес. обл.). В Ін­ституті працюють 51 н. с., з них — 8 д-рів та 27 канд. н.

1905–17 спів­роб. станції проведено значну роботу з впровадже­н­ня щепленої культури вино­граду (замість нищівного радикал. методу) та запобіга­н­ня роз­по­всюдже­н­ня небезпеч. шкідника філоксери у вино­градар. регіонах Рос. імперії, з аналізу вино­град. статистики та боротьби із фальсифікацією вин, внаслідок чого 1914 було прийнято Закон про вино­градне вино як харч. продукт; роз­роблено рекомендації з вирощува­н­ня вино­граду у кореневлас. культурі на піщаних землях Пд. України, де він не по­шкоджується філоксерою, що уможливило збереже­н­ня генофонду місц. сортів вино­граду. Від початку існува­н­ня селекціонерами установи створ. понад 60 столових, тех. та під­щепних сортів вино­граду, які від­значаються високою продуктивністю та якістю ягід, морозо­стійкістю і від­носною стійкістю до хвороб. В результаті держ. сортови­пробува­н­ня до «Реєстру сортів рослин України» введено 20 сортів селекції Ін­ституту, частину з яких ра­йоновано також у Молдові, Росії, Чехії та ін. країнах. В Україні сорти селекції Ін­ституту культивують на пл. понад 6,5 тис. га. На основі дослідж. Ін­ституту у винороб. практику впроваджено чисту культуру дріжджів, ферментні концентрати, еномеланін та енобарвники, великі залізобетон­ні ємкості тощо. Ін­ститутом роз­роблено технології приготува­н­ня низки ві­домих марок вин («Перлина степу», «Над­дні­прянське», «Оксамит України», «Троянда Закарпа­т­тя», «Ркацителі одеське» тощо), запатентовано технології 14-ти найменувань вин із сортів вино­граду влас. селекції («Таїровське біле», «Таїровське червоне», «Скіфське», «Овід­ій» та ін.). 1937 в Ін­ституті організовано наук. від­діл, який роз­робляв засоби механізації для вино­градарства та роз­садництва (перший у колиш. СРСР). За створе­н­ня ґрунтооб­роб. техніки для вино­градарства 2 спів­роб. Ін­ституту 1971 стали лауреатами Держ. премії СРСР. Науковцями Ін­ституту (П. Штеренберґ) виявлено збудника хвороби плямистого некрозу вино­граду, роз­роблено екологічно без­печну технологію захисту вино­градників і шкілок від шкідників і хвороб, яка впроваджується у вино­градар. господарствах Пд. України на пл. 20 тис. га, роз­почато дослідж. вірус. хвороб вино­граду та роз­робле­н­ня методів їх діагностики тощо. Від 1969 Ін­ститут проводить системат. дослідж. з клонової селекції столових, тех. та під­щепних сортів вино­граду. Створ. одну з кращих, серед країн СНД, матер.-тех. селекц. базу (лабораторно-теплич. комплекс, лаб. вірусології, мікробіо­логії, культури тканин, клонової селекції) та закладено маточники кращих клонів європ. та під­щепних сортів, в результаті чого виділено понад 30 високоурожай. клонів вино­граду, з них 5 пере­дано на держ. реєстрацію. З метою пере­веде­н­ня роз­садництва України на сертифіков. основу 2001 при Ін­ституті створ. Центр клонової селекції вино­граду, до складу якого, крім Ін­ституту, уві­йшли 8 баз. роз­садників. Спів­роб. Ін­ституту роз­роблено спеціалізацію виноробства та ра­йонува­н­ня вино­градарства для різних екол. регіонів країни, проведено теор. дослідж. та за­пропоновано енерго- та ресурсоощадну технологію вирощува­н­ня саджанців вино­граду, яка впроваджена не лише в Україні, а й деяких країнах СНД та Сх. Європи. Нині науковці Ін­ституту роз­робляють технологію виробництва сертифіков. саджанців у від­критому ґрунті та теплицях, впроваджують пром. технологію закла­да­н­ня та вирощува­н­ня вино­граду на богарних та зрошув. землях (до­зволяє одержувати 80–120 ц/га вино­граду доброї якості), осн. складовими якої є: роз­міще­н­ня насаджень на основі ампелоекол. оцінки земель, добір високоурожай. та від­носно­стій. сортів, викори­ста­н­ня сертифіков. саджанців, штамбове формува­н­ня кущів та сортова агротехніка, рац. система удобре­н­ня та за­стосува­н­ня краплин­ного зроше­н­ня. Наук. роз­робки та вина Ін­ституту багаторазово від­значені дипломами, золотими і сріб. медалями між­нар. ви­ставок і конкурсів. Щорічно видає між­ві­дом. темат. наук. зб. «Вино­градарство і виноробство» (від 1964). Серед ві­домих науковців Ін­ституту — Г. Боровиков, В. Зотов, В. Корнійчук, О. Лян­ний, С. Мельник, А. Мержаніан, О. Мішуренко, О. Негруль, І. Шевченко, В. Шерер, В. Власов. Директор — І. Ковальова (від 2020).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю