Соколянський Іван Панасович

СОКОЛЯ́НСЬКИЙ Іван Панасович (25. 03(06. 04). 1889, станиця Дінська, нині Краснодарського краю, РФ — 27. 11. 1960, Москва) — педагог. Кандидат педагогічних наук (1947), професор (1934). Державна премія СРСР (1980, посмертно). Учасник 1-ї світової війни. Закінчив Санкт-Петербурзький психоневрологічний інститут (1913). Від 1910 водночас з навчанням викладав в Олександрівському училищі для глухонімих (нині Запоріжжя), учителював у м. Євпаторія (нині АР Крим), 1919–20 — завідувач Уманського відділу народної освіти (нині Черкаська обл.) та вчитель школи для глухих дітей; 1920–21 очолював Київське управління вищих навчальних закладів; від 1921 — в апараті Наркомосу УСРР та доцент кафедри педології і сурдопедагогіки Київського ІНО. Від 1923 — у Харківському ІНО: декан факультету соціального виховання, від 1926 — професор кафедри дефектології. 1922 з ініціативи С. у Харкові створено лікарсько-педологічний кабінет. 1926 — один з організаторів, згодом — директор НДІ педагогіки УРСР; 1930 — ініціатор створення та перший директор Інституту дефектології (обидва — Харків). 1933 засуджений за звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації. Звільнений 1934 за сприяння М. Горького, з яким листувалася О. Скороходова (учениця С.). Відтоді очолював відділ експериментальної психофізіології і клініку для сліпоглухих Українського інституту експериментальної медицини та був професором Харківського медичного інституту. 1937 заарештований вдруге. Після звільнення мешкав у Москві. Від 1939 — директор школи для сліпоглухонімих дітей, завідувач відділу НДІ спеціальних шкіл і дитячих будинків. Реабілітований 1957. Фахівець у галузі практичної дефектології. Автор оригінальної системи виховання та навчання сліпоглухонімих дітей. Значну увагу приділяв конструюванню спеціальних технічних приладів для навчання дітей з вадами слуху та зору, зокрема створив читальну машину, брайлівський екран. Запропонував методику розподіленої дозованої діяльності у навчанні. Важливого значення надавав дитячому руху — піонерській організації з точно визначеним класовим підходом.

Завантажити статтю