Ларіонов Володимир Петрович

ЛАРІО́НОВ Володимир Петрович (10. 02. 1938, с. Лоомтука, Якутська АРСР, нині Республіка Саха, РФ — 04. 03. 2004, м. Якутськ, Республіка Саха, похований у рідному селі) — якутський матеріалознавець, фахівець у галузі зварювання та міцності конструкцій. Доктор технічних наук (1984), професор (1987), академік РАН (1997). Заслужений діяч науки Якутської АРСР (1988). Премії РМ СРСР (1986) та Уряду РФ (2003). Золота медаль АН Республіки Саха (1997). Закінчив Московське вище технічне училище імені М. Баумана (1962). Відтоді з перервою працював у Якутській філії Сибірського відділення АН СРСР: від 1968 — засновник і завідувач лабораторії зварювання; від 1970 — один із засновників, 1986–2004 — директор Інституту фізико-технічних проблем Півночі Сибірського відділення РАН (обидва — Якутськ). 1992–97 — голова президії Якутського наукового центру Сибірського відділення РАН. Як науковець сформувався в Інституті електрозварювання НАНУ (Київ), де закінчив аспірантуру (науковий керівник — Б. Касаткін) і захистив кандидатську (1967) та докторську (1983) дисертації. Значний вплив на нього мав Б. Патон. Л. підтримував тісні зв’язки з українськими фахівцями у галузі електрозварювання до кінця життя. Його наукові інтереси стосувалися міцності та надійності конструкцій, що експлуатуються в екстремальних кліматичних умовах Півночі. Започаткував і розвинув науковий напрям — фізичні основи матеріалознавства та міцності матеріалів з урахуванням термокінетичних і термодинамічних процесів формування міцності та в’язкокрихкого переходу конструкційних матеріалів широкого класу міцності при флуктуаціях температури середовища. Фундаментальні результати, отримані ним у галузі фізичного матеріалознавства, металургії та кінетики зварювальних процесів, фізики і механіки в’язкокрихкого переходу конструкційних металів, стали базою для широкого класу технологічних рішень, направлених на забезпечення безпеки та ресурсу машин і конструкцій, призначених для експлуатації при низьких кліматичних температурах. Л. встановив, що температура середовища, при якій виконується зварювання плавленням, суттєво впливає на перебіг процесів у зварювальній дузі, кінетику термічного і термодеформаційного циклів зварювання, а також на кінцевий розподіл легованих елементів у металі шва і зоні сплавлення з урахуванням фізико-хімічних умов формування властивостей конструкційних сталей залежно від структурного і напруженого стану. Запропонував критерії для оптимізації технології зварювання конструкцій. 2007 у Якутську йому встановлено пам’ятник.

Завантажити статтю