ПІ́НИСТІ МАТЕРІА́ЛИ  — матеріали з пори­стою структурою. Вони мають низькі щільність, тепло­провід­ність, високу міцність та гарну звукоізоляцію, що робить їх пер­спективними для широкого за­стосува­н­ня. У П. м. пере­важають великі макропори (від 1 до 3–5 мм), що роз­різняються візуально, та рідко зу­стрічаються пори мікрометрового роз­міру, що видимі лише в мікро­скоп. Матеріали з макропори­стою структурою часто містять мікропори в стінках, що роз­діляють великі (за­мкнуті та сполучені) пори. Більшість дрібних і за­мкнутих пор під­вищує міцність, теплозахисні та звукоізоляційні властивості матеріалів. Загальна пористість у П. м. становить від 30 до 98 %. Роз­різняють природні та штучні П. м. Природні П. м. — це деякі гірські породи: вулканічні пемза, туфи, лава, вони мають загальну назву «пиляльні камені». До них належать й осадові породи — вапнякові туфи та ракушняки. Такі П. м. добувають, вирізаючи машинами з масиву; від­ходи дроблять на щебінь. До штучних П. м. від­носять: пористі бетони, що одержують схоплюва­н­ням і тверді­н­ням дис­персної суміші на основі мінеральних вʼяжучих матеріалів; комірчасту кераміку, що отримують з глинистих матеріалів від­палом до спіка­н­ня; комірчасте скло, піноалюміній і низку органічних полімерних матеріалів. Комірчасті бетони роз­різняють за способом створе­н­ня пор — змішува­н­ням з піною або газо­утворювачем, залежно від чого отримують пінобетон або пінопласт, незіт. Якщо як кремнеземистий компонент використовують золу, в назву бетону вводять складову частину «золо», на­приклад, пінозолобетон, пінозолосилікат. Комірчасту кераміку роз­різняють за способом створе­н­ня пористої структури (пористість, зумовлена домішками, що вигорають; пористість внаслідок спучува­н­ня газами, що утворюються при випалюван­ні; пористість, створювана змішува­н­ням обпалюваного сирця з піною). Близька за властивостями до П. м. шлакова пемза, що отримують поризацією роз­плаву металургійних шлаків. Серед органічних полімерних матеріалів можна виділити матеріали на основі поліетилену, поліуретану, полістиролу, гуми. Спінений поліетилен виготовляють на основі поліетилену — одного з найпоширеніших пластикових матеріалів у світі. Його можна використовувати для різних цілей: для ізоляції, для виробництва спортивного обладна­н­ня, у автомобільній промисловості, для пакува­н­ня, навіть у взут­тєвій промисловості. З пінополіуретану виготовляють меблеві подушки, матраци, сиді­н­ня та текс­тильні під­кладки. Поліуретанові П. м. виробляють шляхом захопле­н­ня газу, що роз­ширюється, під час полімеризації поліфункціональних спиртів та ізоціанатів. Властивості продукту пере­важно зумовлені типом використовуваного поліолу, залежно від виробничого процесу можуть бути створені закриті та від­криті клітин­ні структури. Гумові П. м. виготовляють не з пластику, а з гуми, хоча вони і вважаються поролоном. П. м. за­стосовують у ви­гляді великих панелей, блоків і стінових каменів з пористих бетонів, великих блоків і стінових каменів з пильних порід, глиняної пористої цегли. Часто П. м. є ефективними при під­вищених температурах та в агресивних середовищах.