Усанович Михайло Ілліч
УСАНО́ВИЧ Михайло Ілліч (05(17). 07. 1894, Житомир — 15. 06. 1981, Алма-Ата, нині Алмати) — фізико-хімік. Доктор хімчних наук (1938, без захисту дисертації), професор (1935), академік АН Казахстану (1962). Заслужений діяч науки Узбекистану (1944). Закінчив Університет святого Володимира у Києві (1917). Від 1918 працював у геохімічній лабораторії ВУАН під керівництвом В. Вернадського (Київ); від 1920 — у Житомирському ІНО; 1924–29 — технічний керівник і завідувач аналітичної лабораторії Київського хіміко-фармацевтичного заводу; водночас викладав у Київському політехнічному інституті та працював у науковій лабораторії фізичної хімії при ньому (1926–29); від 1929 — науковий співробітник, від 1934 — заступник директора з наукової роботи Сибірського фізико-технічного інституту (м. Томськ, РФ); за сумісництвом викладав у Томському університеті: завідувач кафедри аналітичної хімії; від 1935 — завідувач кафедри фізичної хімії і директор Хімічного інституту, 1936–37 — декан хімічного фаультету Ташкентського університету; 1944–81 — завідувач кафедри фізичної хімії Казахського університету (Алма-Ата). Розробив кількісну теорію розчинів. Сформулював узагальнену теорію кислот та основ. Вивів рівняння залежності неколлігативних властивостей розчинів від їхнього складу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Об «α-нафтольном» электроде // Тр. Сибир. физ.-тех. ин-та. Томск, 1932. Т. 1, вып. 3; Электропроводность и вязкость систем: H2SO4 — (CH3)2SO4 и H2SO4 — CCl3COOH // Тр. 1-й краевой конференции физиков Западной Сибири. Томск, 1934. Вып. 5 (співавт.); Электрохимия неводных растворов // Тр. Сибир. физ.-тех. ин-та. Томск, 1935. Т. 3, вып. 1; Теория кислот и оснований. Алма-Ата, 1953; Исследования в области растворов и теории кислот и оснований. Алма-Ата, 1970; Избранные труды. Алма-Ата, 1970.
Завантажити статтю
 [himiya].jpg)
Людина 
