Умеров Нузет

УМЕРОВ Нузет (13. 11. 1931, Сімферополь — 25. 10. 2022, там само) — кримськотатарський письменник, перекладач, журналіст. Член НСПУ (1968). Заслужений журналіст України (2002). У травні 1944 разом із родиною депортований до Узбекистану. Закінчив Літературний інститут у Москві (1963). Відтоді — в Алма-Аті (нині Алмати): завідувач відділу художнього перекладу видавництва «Жазуши» («Письменник»), головний редактор Державного комітету Казахської РСР з друку; від 1970 — у Ташкенті: заступник директора Бюро пропаганди СП Узбекистану, заступник головного режисера Великого театру імені А. Навої. 1992 повернувся до Криму. Головний редактор газети «Янъы дюнья» («Новий світ», 1984–2006). Автор 30-ти оригінальних і 20-ти книг перекладів, зокрема «Шахтарське містечко» (поема, 1962), «Таємниця старої штольні» (повість, 1966), «Чому вас учили, хлоп’ята» (повість, 1968), «Шахтарська каска» (поема-казка, 1976), «Казка про біле золото» (поеми і казки, 1981), «В день повноліття» (повість та оповідання, 1982), «Долина ахангарів» (роман, 1984), «Рудий півень» (комедія, 1987), «Золоте зернятко» (вірші та казки, 2000; 2006), «Мій друг Руслан» (оповідання кримськотатарською і українською мовами, 2000), «Моя батьківщина» (сто віршів і казок укр. мовою, 2002), «Як стати мільйонером» (комедія, 2004), «Кримськотатарські народні казки та легенди» (кримськотатарською та українською мовами, 2007), «Золота осінь» (вірші та казки українською і російською мовами, 2008), «Ведмідь-Гора» (вірші, оповідання та казки українською мовою, 2010), «Бейбарс — султан Єгипту» (історичний роман, 2011). П’єси за творами автора ставили на сцені театрів, за ними знімали фільми. 1999 ім’я У. внесене до Всесвітньої антології тюркської літератури (Анкара).

Завантажити статтю