Винницький Андрій Володимирович
ВИ́ННИЦЬКИЙ Андрій Володимирович (17. 08. 1963, Львів) — художник декоративного мистецтва, графік. Син І. Винницької. 1-е місце за виготовлення костюмів на параді вертепів у Львові (1990). Член НСХУ (2008). Закінчив відділ художнього оформлення Львівського училища прикладного та декоративного мистецтва (1978—82), кафедру проєктування інтерʼєру Львівської академії мистецтв (1995; викладачі Т. Драган, Р. Василик, В. Кучабський). 1982—2001 працював художником у Львівському художньо-виробничому комбінаті (дизайн інтерʼєру, мозаїка, оформлення промислових виставок, виготовлення театральних костюмів). Від 2001 — на творчій роботі. Основні галузі — монументальний живопис, мозаїка, станкова графіка, дизайн інтерʼєру. Співавтор мозаїчного панно (1997—98), «Козаки в “Утопії”», «Чайка “Пресвята Покрова” прибуває у Сан-Тропе» (обидва — 2010; усі — Сан-Тропе, Франція); розписів ресторану та банкетного залу у відпочинковому комплексі «Міленіум» у Львові (2001), китайського ресторану в Тернополі (2003) тощо. Учасник міських, всеукраїнських мистецьких виставок від 1987. Персональні — у м. Кергонксон (США, 1991), Львові (2006). Один з засновників 1990 товариства «Кіш», створеного для будівництва копії козацької чайки 16—18 ст. «Пресвята Покрова», на якій 1992—2007 здійснював походи по Дніпру, Чорним, Середземним, Північним і Балтійським морями, Атлантикою, Ла-Маншем (3—6 місяців на рік).
Додаткові відомості
- Основні твори
- ліногравюри — «На дні» (1987), «Козак» (1992), «Козацька чайка», «Козак з шаблею», «Замріяний козак» (усі — 1994), «Вершник» (1995, 2003), «Опришки» (1996), «Троїсті музики» (1999), «Ярема», «Чайка», «Козаки», «Маки» (усі — 2000), «Пияки», «Горпина» (обидві — 2001), «Маки» (2002), «Гуцул» (2004), «Курчата»; гобелен «Україна» (обидва — 2008); мозаїки — «Вертеп» (2012) та «Квіти» в приватних будинках; композиція з мушель у бутику «Cecile» (обидві — 2025; усі — Сан-Тропе).
Завантажити статтю
Людина 
