Шурапов Володимир Петрович

ШУРА́ПОВ Володимир Петрович (03. 10. 1928, м. Зіновʼєвськ, нині Кропивницький — 10. 12. 2021, там само) — письмен­ник, пере­кладач, театро­знавець. Член НСЖУ (2003), НСТДУ (2007). Премія НСТДУ (2008), обласні імені В. Ястребова (2002), імені Є. Маланюка (2010). Закінчив Одеський університет (1962). Працював на будовах Кірово­града (нині Кропивницький), Донбасу, Москви (1944—49). Від 1962 — у Кірово­граді: літературний працівник газети «Зоря комунізму» (1962—68); керівник газети «Кірово­градська правда», обласної студії телебаче­н­ня і радіо (1968—74), водночас лектор райкому партії; помічник голови облради (1974—91). 1993—2013 — керівник літературно-драматичної частини Кірово­градського обласного українського музично-драматичного театру імені М. Кропивницького. Брав участь у створен­ні перших громадських музеїв у с. Високі Байраки, Аджамці, Бережинці Кірово­градського р-ну та написан­ні історії міст і сіл УРСР Кірово­градської обл. (1965—67). Писав українською і російською мовами. Теми досліджень — історія рідного краю у роки 2-ї світової війни, історія театру імені М. Кропивницького, видатні мистецькі по­статі Приінгу­л­ля. Автор оповідань «Горять маки», «Камʼяний батько», «Благослові­н­ня», одноактівок «Милий мій, Іванко, дорогий друже», «Лелітка», «Федька Сич втрачає кличку» (1963—65), комедії «Гоп, мої гречаники» (1967); спів­автор комедії «Мила сімейка» (1995), пʼєси «Де ти бродиш, моя доле» (2003). Здійснив пере­клад 10-ти пʼєс різних авторів. Йому належить понад 150 пісень і романсів (композитори Я. Лукшевиць, Н. Нусбаум, А. Пашкевич, М. Стецюн, К. Шутенко, Ю. Ямко, Е. Явір та ін.). Під­готував низку статей для ЕСУ.

Завантажити статтю