Санов Лазар Самійлович

СА́НОВ Лазар Самійлович (справжнє — Смульсон; 11. 06. 1913, Київ — 16. 05. 1987, там само) — критик, поет, перекладач. Батько М. Смульсон. Член СПУ (1938). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1937), аспірантуру при Інституті літератури (Київ, 1940). У 1940–41 — завідувач відділу критики журналу «Радянська Україна», 1941–45 — спецкор газет «Красный боец», «Суворовский натиск», військкор газети «Правда Украины» на 2-му Українському фронті, 1945–49 — заступник редактора «Літературної газети». Від 1949 — на творчій роботі. 1949–56 співпрацював із видавництвами «Медвидав» і «Здоров’я» як перекладач з російської мови українською та літературний редактор підручників та ін. літератури медичного спрямування. Здійснив літературознавчий аналіз творів П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, В. Сосюри, П. Усенка, Л. Первомайського, С. Голованівського, А. Малишка, О. Гончара, О. Довженка, Ю. Яновського, І. Муратова, В. Собка, Ю. Збанацького, О. Сизоненка, П. Загребельного та ін. Автор поетичних збірок «Первая скорость» (1935), «Университет» (1936), «Пути и встречи» (1937; усі — Київ).

Завантажити статтю