Сельська Марґіт Ісаківна
СЕ́ЛЬСЬКА Марґіт Ісаківна (Райх-Сельська, від початку 2-ї світової війни — псевдо Марія Іванівна; 23. 06. 1900, м. Коломия, нині Івано-Франківська обл. — 03. 02. 1980, Львів) — живописець, монументаліст. Дружина Р.-С. Сельського. Членкиня мистецьких організацій «Artes» (1929–39), Асоціації незалежних українських митців (участь у виставках — 1933–39), СХУ (1940–80). Навчалася у Львівській вільній академії мистецтва (1918), в майстерні О. Новаківського (1918), Львівській художньо-промисловій школі (1920–21), Краківській (1921–22) та Віденській (1923–1924) АМ. Брала приватні уроки в М. Водзіцької (1917). Мандруючи Францією, навчалася в Модерній академії Ф. Леже та А. Озенфана в Парижі (1926–30). Основні жанри — пейзаж, натюрморт, портрет. Учасниця мистецьких виставок у «Салоні незалежних» у Парижі (1926). Персональні — у Львові (1927, 1979, 1984 — посмертна). 1942 заарештована ґестапо, перебувала в Янівському концтаборі (Львів); переховувалася в містах Польщі (малювала портрети); повернулася у Львів 1943.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Дівчина з трояндою» (1931), «Малярка», «Карусель» (обидва — 1932), «Дівчина» (1939), «Леся Українка» (1950), «Гуцульський пейзаж» (1956), «Гуцульський натюрморт» (1960), «Збирання винограду» (1963), «У Карпатах» (1966), «Судак» (1967), «Карпатський букет», «Мальви» (обидва — 1969), «Біля тину» (1972), «Кримський букет» (1975), «Стасі Шимчук», «І. Гречко» (обидва — 1978), «Автопортрет» (1979).
Рекомендована література
- Овсійчук В. А. Бадьорі в настрої // Вітчизна. 1967. № 6;
- Грбенко-Коваль Я. І. У колі художника // Жовтень. 1983;
- Ріпко О. У пошуках страченого минулого. Л., 1996;
- Шимчук Є. Марґіт Сельська. К., 2005;
- Лукашевич П. Об’єднання Мистців «Аrtes» (1929–1935) та інші історії львівського модернізму. Л.; Х. 2021.
Завантажити статтю
Людина 
