СИВАЧЕ́НКО Галина Миколаївна (19. 03. 1949, Київ) — літературо­знавиця, пере­кладачка. Дочка Миколи і Тамари Сиваченків. Доктор філологічних наук (1993), професор (2012). Премія Спілки словацьких письмен­ників за популяризацію словацької літератури в Україні (1986). Між­народна премія імені В. Вин­ниченка (2006). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1971). Від­тоді працює в Ін­ституті літератури НАНУ (Київ): від 2015 — завідувач від­ділу компаративістики. Наукові дослідже­н­ня: чеська та словацька літератури, окремі про­блеми світової літератури, теорія літератури, компаративістика. Досліджує та популяризує еміграційну творчість В. Вин­ниченка. 1995 пере­бувала у США, де працювала над проєктом «Екс­патріантський метароман В. Вин­ниченка: текст і контекст». За її сприя­н­ня ви­дано неопублікований роман В. Вин­ниченка «Ле­про­зорій» (К., 2011; Х., 2024; авторка післямови). Упорядниця, авторка перед­мови «Щоден­ників В. Вин­ниченка» (Х., 2021; 2024). Авторка пере­кладів із чеської та словацької мов (В. Мінач, Й. Кот, Р. Слобода, П. Віліковський, Л. Бал­лек, В. Парал, К. Місарж), а також статей в ЕСУ.