Скочиляс Ігор Ярославович
СКОЧИЛЯ́С Ігор Ярославович (05. 04. 1967, с. Рудка Борщівського р-ну, нині Цигани Чортківського р-ну Тернопільської обл. — 20. 12. 2020, Львів) — історик Церкви. Доктор історичних наук (2011). Член (1992), голова Історичної комісії (2002–10) НТШ. Член Українського геральдичного товариства (1993), Українського богословського наукового товариства (1998). Закінчив Львівський університет (1991). Відтоді працював у Державному архіві Тернопільської обл.; 1993–2012 — у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавства НАНУ; водночас від 1996 — в Українському католицькому університеті (Львів): 2010–16 — декан гуманітарного факультету, 2016–20 — проректор із наукової роботи, 2020 — завідувач кафедри історії. Від 2011 — керівник навчально-дослідницької програми «Київське християнство та унійна традиція» цього університету, від 2013 — науковий редактор видавничої серії «Київське християнство». Його ім’ям названо Центр релігійної культури Українського католицького університету. Також 2013–15 був гостьовим професором УВУ в Мюнхені (Німеччина), 2020 — кафедри українознавства Яґеллонського університету в Кракові (Польща). Наукові дослідження: домодерна історія та релігійна культура, еклезіальна традиція східного християнства, унійна ідентичність, інституційна історія Київської митрополії. Запропонував власну концепцію розвитку Унійної Церкви ранньомодерної доби, запровадив у науковий обіг історіографічні концепти «Slavia Unita» та «Руське унійне відродження».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Генеральні візитації Київської унійної митрополії XVII–XVIII століть: Львівсько-Галицько-Кам’янецька єпархія. Т. 2. Л., 2004; Собори Львівської єпархії XVI–XVIII століть. Л., 2006; Релігія та культура Західної Волині на початку XVIII ст.: За матеріялами Володимирського собору 1715 року. Л., 2008; Sobory eparchii chełmskiej XVII wieku. Program religijny Slavia Unita w Rzeczypospolitej. Lublin, 2008; Галицька (Львівська) єпархія XII–XVIII століть: організаційна структура та правовий статус. Л., 2010; Володимирсько-Берестейська єпархія XI–XVIII століть: Істор. нариси. Л., 2013 (співавт.); «Дар любові»: Податок куниче (катедратик) у Київській митрополії XIII–XVIII століть. Л., 2013; Kościoły Wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: Metropolia kijowska w latach 1458–1795. Lublin; Lwów, 2014 (співавт.); На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі. Вільнюс, 2017; Л., 2019 (співавт.); Замойський провінційний собор Руської Унійної Церкви 1720 року. Л., 2021. Кн. 1; 2025. Кн. 2–3 (співавт.); Собори Київської архиєпархії XV–XVIII століть. К.; Л., 2022; «Slavia Unita» в історії та культурі Київської митрополії кінця XVI–XVIII століть. Л.; К., 2024; Історія Борщівського краю. Л.; Борщів, 2024. Т. 1; 2025. Т. 2.
Рекомендована література
- Ігор Скочиляс: Біобібліогр. покажч. Л., 2017;
- Фелонюк А. Ігор Скочиляс // Вісн. НТШ. 2020. Число 64;
- Гирич І. Науковець і Церква: пам’яті Ігоря Скочиляса (5 квітня 1967 — 20 грудня 2020) // Зап. НТШ в Америці. Нова серія. Нью-Йорк, 2021. Т. 2–3;
- Ігор Скочиляс (1967–2020): Біобібліогр. покажч. Л., 2022.
Завантажити статтю
Людина 
