ВЕЛИ́КИЙ Атанасій-Григор (05. 11. 1911, за ін. даними — 1918, с. Туринка, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 24. 12. 1982, Рим) — церковний діяч УГКЦ та історик Церкви. Доктор філософії (1944), д-р теології (1948). Член Богослов. наук. товариства, чл. НТШ (1953). Спів­ред. «ЕУ». Філос. й богослов. освіту здобув у Кристинополі (1938– 40), навч. в УВУ в Празі (1941– 44), Григоріан. університеті в Римі (1948). До Василіян. чину вступив 1933. Висвяч. на священика 1946. Віце-ректор (1948–53, 1955–60), професор (1961–63) Укр. Папської колегії ім. св. Йосафата в Римі. 1960–65 — президент Укр. богослов. наук. товариства та секр. сх. церков Ватикан. собору. За його сприя­н­ня ухвалено по­станову про встановле­н­ня Київ. патріархату. 1963–76 — протоархімандрит катол. чернечого ордену св. Василія Великого. 1948 від­новив і поширив ви­да­н­ня «Записок Чину святого Василія Великого». Видав рим. документи до історії укр. церкви: «Acta Sacrae Congregationis de Propaganda Fide, 1622– 1862», т. 1–5, 1953–55); «Documenta Pontificum Romanorum historiam Ucrainae illustrantia» (т. 1, 2); «Листи Св. Конгрегації Пропаганди Віри. 1622–1862» (7 т., 1954–57); «Epistolae Metropolitarum Kioviensium Catholicorum. 1613–1839» (т. 1–9, 1952–80), «Листи апостольських нунціїв. 1550–1900» (14 т., 1959–77); «Документи Берестейської унії та її творців. 1590–1600» (1970); «Листи єпис­копів. 1600–1900» (5 т., 1972– 1981) і «Листи Василіян. 1601– 1760» (2 т., 1979), «Документи Йосафата Кунцевича. 1623– 1867» (3 т.). Започаткував Укр. духовну бібліотеку. Один з укладачів дослідж. про пере­слідува­н­ня віри в Україні — «Біла книга» (1952; ви­йшла укр., нім., англ. та іспан. мовами). Автор Посла­н­ня Укр. катол. ієрархії з нагоди ювілею св. Ольги і заяви укр. єпис­копату в справі звільне­н­ня з Сибіру львів. митрополита Йосипа Сліпого.