Тарасенко Микола Федорович
Визначення і загальна характеристика
ТАРА́СЕНКО Микола Федорович (25. 10. 1919, Сімферополь — 26. 07. 2017, Севастополь) — письменник. Член СПУ (1960). Премія імені Л. Толстого (1998). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Навчався у Кримському педагогічному інституті (Сімферополь, 1936–39), Севастопольському військово-морському училищі (1939–41). Після 1945 працював художником у кінотеатрах, паровозному депо в Черкасах, від 1956 — у м. Владимир (РФ). 1966 повернувся до Криму, від 2003 мешкав у Севастополі. Дебютував 1940 добіркою віршів в альманасі «Литературный Крым». Творчість Т. філософічна, щира й мудра. У віршах та романах звертався до античної міфології, історії Криму, в них звучать автобіографічні мотиви. Твори друкували в журналах «Юность», «Брега Тавриды», «Севастополь», «Симферополь»; отримали схвальні відгуки Б. Олійника, Л. Вишеславського, В. Коротича, В. Речмедіна, Б. Степанюка та ін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Призване. Владимир, 1958; С атестатом зрелости. Владимир, 1959; Сердцем и памятью. Москва, 1960; Скорость. Москва, 1964; Синее солнце. Москва; Ярославль, 1965; Синь-море. Сф., 1967; Свечение. Сф., 1969; Прокамия: Проза. К., 1969; Светотень. Сф., 1973; Скифское эхо. Москва, 1974; Солнцеворот. Сф., 1974; Сердцебиение. К., 1975; Киммерийские маки. Москва, 1977; Однажды надобно влюбиться. Сф., 1979; Дом Грина. Сф., 1979; Силуэты. Сф., 1982; Пятилучье. К., 1986; Предгорье. Сф., 1987; Звезды и тернии: Избранное. Сф.. 1989; За чертой Парфенона. К., 1992; Капризы Фатума: Роман. Св., 1999; Невынутый осколок: Роман. Св., 2013.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
