Фалько Георгій Леонідович

ФАЛЬКО́ Георгій Леонідович (09. 02. 1952, Черкаси) — фізик. Чоловік І. Фалько. Доктор фізико-математичних наук (1990), професор (1992). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1974), де 1977—98 й працював: 1990—95 — професор кафедри теоретичної фізики, 1995—98 — директор Ін­ституту фундаментальних і прикладних досліджень. У 1985—87 пере­бував у від­ряджен­ні в Бурунді: професор Університету Бурунді та Вищого ін­ституту військових кадрів. Від 1998 — голова ради, 1998—2008 — президент ВАТ «Київ­енергобуд». Був першим, хто захистив докторську дисертацію українською мовою. Наукові дослідже­н­ня: хвильові процеси у плазмі; взаємодія атомних частинок з твердими тілами при граничних умовах опроміне­н­ня, радіаційно-стимульованої дифузії, іон­ної імплантації; ядерна без­пека та ядерна політика, протидія ядерному тероризму. Брав участь у заходах з контролю радіаційного за­брудне­н­ня Чорнобильської зони, доклав значних зусиль щодо пере­кона­н­ня вищого керівництва України негайно закрити Чорнобильську АЕС; за­пропонував і впроваджував систему виявле­н­ня й контролю під­земних ядерних ви­пробувань за Договором ООН про все­осяжну заборону ядерних ви­пробувань. Роз­робив методику лікува­н­ня раку про­стати за допомогою опроміне­н­ня пухлин протон­ними потоками; принцип контролю екс­порту російського природного газу задля пере­шкоджа­н­ня його обман­ного обліку владою РФ; спосіб викори­ста­н­ня повітряних турбін для гасі­н­ня мас­штабних гірських пожеж.

Завантажити статтю