Фалько Ірина Леонідівна
Визначення і загальна характеристика
ФАЛЬКО́ Ірина Леонідівна (17. 05. 1955, Київ) — живописець. Дружина Г. Фалька. Член НСХУ (2019) та Міжнародної асоціації образотворчих мистецтв (2019). Закінчила Київський педагогічний інститут (1977). Навчалася живопису у В. Зарецького, який створив кілька її портретів. Викладала 1980–85, 1987–2002 (з перервами на зарубіжні відрядження) у Київському коледжі мистецтв, сприяла його долученню до Європейської асоціації мистецьких шкіл. Нині завдяки її зусиллям багато вихованців коледжу виступають у Цирку Сонця (Cirque du Soleil). 2004–06 доєдналася до впровадження в Україні міжнародного журналу «Viva». Нині мешкає у Франції. Працює в різних техніках і стилях живопису. Автор художнього стилю живопису під назвою «кареїзм». Брала участь у багатьох художніх виставках по всьому світу. Має 15 персональних виставок, з них 9 у Києві (2014–19, Музей Гетьманства; 2015, Бібліотека ВР України; 2016, Амбасада Франції; 2018, Французький інститут України) та 6 у Франції (2016, м. Кагор; 2017, м. Сарла-ла-Канеда; 2019, м. Брів-ла-Гайярд; 2022, м. Суйяк; 2022, 2024, м. Сарла-ла-Канеда). Картини зберігають у державних установах Франції та України, є в художніх колекціях різних країн.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Марево Керсі» (2014), «Андріївська вночі», «Сонячне мерехтіння» (обидва — 2015), «El tango amarillo», «Багряний вечір», «Танцююче місто» (усі — 2016), «Серед середньовіччя. Кареннак», «Фуга» (обидва — 2017), «Follow me», «Brouillards de Gascogne», «Апперцепція», «Карнавал фантасмагорій», «Сад чудес», «Янголівна» (усі — 2018), «Autant autrefois», «Се-ганай (Нічого не вдієш)» (обидва — 2019), «Соняхи» (2021).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
___2019__polotno__ol.jpg "І. Фалько. «Се-ганай (Нічого не вдієш)». 2019. Полотно, олія")
Завантажити статтю
Людина 
