Хорхот Олександр Якович

Визначення і загальна характеристика

ХО́РХОТ Олександр Якович (26. 03. 1907, Київ — 21. 12. 1993, там само) — архітектор. Батько Г. Хорхота. Кандидат технічних наук (1943), доктор архітектури (1967), професор (1968). Заслужений архітектор УРСР (1970). Почесний член Української академії архітектури (1993). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1931), де від 1935 й працював (нині університет будівництва та архітектури): 1943–48 — декан архітектурного факультету, завідувач кафедри архітектури, архітектурних конструкцій, 1963–93 — професор кафедри архітектурного проєктування, основ архітектури. Від 1931 — у проєктних інститутах Москви, Сталінграда (нині Волгоград, РФ) та Києва; 1941–45 — головний архітектор Київського відділення Інституту «Промбудпроєкт», завідувач будівельного відділу з розташування евакуйованих підприємств у Західному Сибірі; 1945–63 — в системі Академії архітектури УРСР та Академії будівництва і архітектури УРСР (Київ): 1945–47 — завідувач сектору суспільних і промислових будов, від 1948 — консультант і науковий керівник аспірантів, завідувач сектору промислових підприємств, водночас 1947–51 — директор Інституту містобудування; від 1963 — заступник директора з наукової роботи Київського зонального НДПІ експериментального проєктування. Наукові дослідження: розміщення підприємств в умовах військового часу; особливості проєктування, технологія, конструктивні рішення житлового, громадського і промислового будівництва, засади проєктування міст і сіл. Серед реалізованих проєктів — клуб чекістів (1930–32, нині театр юного глядача), корпус склозаводу (1937) у Києві, завод «Правда» у м. Кам’янське Дніпропетровської обл. (1931–33), театр-цирк (1932), тракторний завод (1932–34), завод «Червоний Жовтень» (1933–35) у Сталінграді, цехи заводу «Верстатоконструкція» (1934–35), головний корпус заводу «Авіахім» № 1 (1937–38) у Москві, комплекс Чернігівської фабрики оброблення шерсті (1938–41), металообробний завод, заводи «Сибкабель» та гумотехнічних виробів (1941–43) у м. Томськ (РФ), благоустрій Дніпропетровського автомобільного заводу (нині Дніпро, 1949–51), генплани окремих р-нів (1950-і — початок 1960-х рр.) Запоріжжя, Одеси, Львова, Тернополя, м. Калуш Станіславської (нині Івано-Франківської) обл., Черкас, Харкова, Сталіно (нині Донецьк), Дніпропетровська, Севастополя, Сімферополя, м. Ялта (нині АР Крим).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю