Хорхот Олександр Якович

ХО́РХОТ Олександр Якович (26. 03. 1907, Київ — 21. 12. 1993, там само) — архітектор. Батько Г. Хорхота. Кандидат технічних наук (1943), доктор архітектури (1967), професор (1968). Заслужений архітектор УРСР (1970). Почесний член Української академії архітектури (1993). Закінчив Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1931), де від 1935 й працював (нині університет будівництва та архітектури): 1943—48 — декан архітектурного факультету, завідувач кафедри архітектури, архітектурних кон­струкцій, 1963—93 — професор кафедри архітектурного проєктува­н­ня, основ архітектури. Від 1931 — у проєктних ін­ститутах Москви, Сталін­града (нині Волго­град, РФ) та Києва; 1941—45 — головний архітектор Київського від­діле­н­ня Ін­ституту «Промбуд­проєкт», завідувач будівельного від­ділу з роз­ташува­н­ня еваку­йованих під­приємств у Західному Сибірі; 1945—63 — в системі Академії архітектури УРСР та Академії будівництва і архітектури УРСР (Київ): 1945—47 — завідувач сектору су­спільних і промислових будов, від 1948 — консультант і науковий керівник аспірантів, завідувач сектору промислових під­приємств, водночас 1947—51 — директор Ін­ституту містобудува­н­ня; від 1963 — за­ступник директора з наукової роботи Київського зонального НДПІ екс­периментального проєктува­н­ня. Наукові дослідже­н­ня: роз­міще­н­ня під­приємств в умовах військового часу; особливості проєктува­н­ня, технологія, кон­структивні ріше­н­ня житлового, громадського і промислового будівництва, засади проєктува­н­ня міст і сіл. Серед реалізованих проєктів — клуб чекістів (1930—32, нині театр юного глядача), корпус склозаводу (1937) у Києві, завод «Правда» у м. Камʼянське Дні­пропетровської обл. (1931—33), театр-цирк (1932), тракторний завод (1932—34), завод «Червоний Жовтень» (1933—35) у Сталін­граді, цехи заводу «Вер­статокон­струкція» (1934—35), головний корпус заводу «Авіахім» № 1 (1937—38) у Москві, комплекс Чернігівської фабрики обробле­н­ня шерсті (1938—41), металооб­робний завод, заводи «Сибкабель» та гумотехнічних виробів (1941—43) у м. Томськ (РФ), благоустрій Дні­пропетровського автомобільного заводу (нині Дні­про, 1949—51), генплани окремих р-нів (1950-і — початок 1960-х рр.) Запоріж­жя, Одеси, Львова, Тернополя, м. Калуш Станіславської (нині Івано-Франківської) обл., Черкас, Харкова, Сталіно (нині Донецьк), Дні­пропетровська, Севастополя, Сімферополя, м. Ялта (нині АР Крим).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю