Хорхот Георгій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ХО́РХОТ Георгій Олександрович (29. 12. 1939, Київ — 14. 05. 2014, там само) — архітектор. Син О. Хорхота. Заслужений архітектор України (1994). Дійсний член Української академії архітектури (1998). Державна премія України в галузі архітектури (2005), премія РМ СРСР (1991). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1964). Відтоді працював у Київському зональному НДПІ експериментального проєктування: головний архітектор проєктів, керівник архітектурної майстерні № 2. Від 1993 — керівник творчої архітектурної майстерні «Г. Хорхот» НСАУ. Водночас від 2006 — у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ). Серед реалізованих проєктів — комплекс санаторію «Куяльник» (1974), готель «Інтурист» (1995) в Одесі, пансіонат Міншляхбуду УРСР у м. Алушта (1978), експериментальна база з використання сонячної енергії неподалік цього ж міста (1980-і рр.), дельфінарій у м. Феодосія (1995; обидва — АР Крим), Будинок культури в Херсоні (1982–93), Український науково-дослідний ветеринарний інститут (1987–90), будинок Акціонерного банку «Брокбізнесбанк» на проспекті Перемоги (нині Берестейський), № 44 (1995), житлові будинки на вулиці Воровського (нині Бульварно-Кудрявська), № 36 (2003) та Щорса (нині Є. Коновальця), № 44 (2010) у Києві.