Штуцер Михайло Іванович
Визначення і загальна характеристика
ШТУ́ЦЕР Михайло Іванович (Штуцер Михаил Иванович; 09(21). 11. 1879, Москва — 31. 03. 1935, там само) — російський лікар-епідеміолог, мікробіолог. Доктор медицини (1913), професор (1921). Закінчив Московський університет (1906). Відтоді та під час 1-ї світової війни служив військовим лікарем, зокрема 1907–08 у Полтавській губ. 1909–11 стажувався у лабораторії Р. Коха в Берліні. 1911–14 очолював Хіміко-бактеріологічний інститут Феррейна (Москва). 1919–21 — у Полтавському бактеріологічному інституті; 1921–27 — засновник і директор Воронезького бактеріологічного інституту та професор кафедри мікробіології Воронезького університету; 1927–30 — директор Мікробіологічного інституту (м. Ростов-на-Дону; обидва — РФ). 1930 мешкав у Києві, працював директором Інституту мікробіології та епідеміології Народного комісаріату освіти УСРР. 13 серпня 1930 заарештований, 1931 разом з іншими мікробіологами, зокрема С. Коршуном, засуджений до 5-ти р. таборів. Покарання відбував у м. Суздаль (РФ). Вивчав мінливість бактерій, кишкові інфекції та мікрофлору кишковика, питання лікування сифілісу, сказу, боротьби з епідеміями малярії, чуми, висипного тифу. Запропонував сироватки проти дифтерійної, дизентерійної, бруцельозної та ін. інфекцій. Описав новий вид дизентерійної бактерії (відома як паличка Штуцера–Шмітца).
Додаткові відомості
- Основні праці
- К вопросу о роли сальника в борьбе с инфекцией брюшной полости. С.-Петербург, 1913; О дифтерийных и ложнодифтерийных бациллах в моче. Москва, 1913 (співавт.); Новая разновидность парадизентерийных палочек // Врачебное дело. 1920. № 7–8; К вопросу о бактерийной флоре кишечного канала при холере // Арх. клин. и эксперим. медицины. 1922. № 4–6; О кишечных бактериях // Микробиологический журнал. 1926. Т. 3, вып. 1–2; О холероподобных вибрионах // Гигиена и эпидемиология. 1929. № 8.
Завантажити статтю
