Франк Гліб Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ФРАНК Гліб Михайлович (Франк Глеб Михайлович; 11(24). 05. 1904, м. Нижній Новгород, Росія — 10. 10. 1976, Москва, похований у м. Пущино Московської обл.) — російський біофізик. Брат І. Франка. Доктор біологічних наук (1935), професор (1939), академік АН СРСР (1966), член-кореспондент АМН СРСР (1945). Сталінська премія (1949, 1951). Державна премія СРСР (1978, посмертно). Державні нагороди СРСР. Закінчив Кримський університет (Сімферополь, 1925). Відтоді працював у Московському університеті; 1929–33 — завідувач лабораторії фотобіології Ленінградського фізико-технічного інституту (нині Санкт-Петербург); 1933–46 — завідувач біофізичного відділу Всесоюзного інституту експериментальної медицини; 1946–48 — завідувач радіаційної лабораторії, на базі якої створено Інститут біофізики АМН СРСР (обидва — Москва), 1957–76 був директором цього Інституту та очолював відділ біофізики клітини; водночас від 1952 — співзасновник та керівник Координаційного центру АН СРСР з комплексних досліджень у галузі біофізики (м. Пущино); 1971–72 — професор Московського фізико-технічного інституту. Віцепрезидент Міжнародної організації з вивчення живої клітини при ЮНЕСКО (від 1964). Наукові дослідження у галузі радіаційної біофізики. Вивчав фізико-хімічні й структурні основи біологічних явищ, біофізику м’язового скорочення, молекулярну організацію живої клітини та молекулярні процеси життєдіяльності. Ініціював впровадження в медичну практику ультрафіолетового опромінення та брав участь у створенні першого в СРСР електронного мікроскопа. На одному з корпусів Таврійського університету (Сімферополь) вченому відкрито меморіальну дошку.

Завантажити статтю