Шемседінов Ірфан Гафарович

ШЕМСЕДІ́НОВ Ірфан Гафарович (19. 10. 1919, м. Євпаторія Таврійської губ., нині АР Крим — 29. 05. 2007, Київ) — архітектор. Дід Е. Шемседінової. Професор (1987). Почесний член Української академії архітектури (2002). Закінчив Харківський ін­ститут інженерів комунального господарства (1942; викладачі О. Бекетов, М. Покорний, Я. Штейнберг). Від­тоді — у лавах Військово-морського флоту. Від 1945 — в ін­ституті «Ді­просільбуд»; від 1950 — в Українській академії мистецтв (обидві — Київ): від 1966 — доцент, від 1987 — професор кафедри архітектурного проєктува­н­ня, 1973—93 — керівник на­вчально-творчої майстерні, 1975—79 — декан архітектурного факультету. Серед реалізованих проєктів — серія типових чотири- та пʼятиповерхових будинків для України (1955—57), типові котеджі у с-щі Козин і с. Під­гірці Обухівського р-ну Київської обл. (1993—95), станції київського метрополітену «Вокзальна» (1959—60) та «Завод “Більшовик”» (нині «Шулявська», 1969—78), архітектурні частини погрудь Т. Шевченка (1964, на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури), В. Чубаря (1970, у 2009 демонтовано), М. Стражеска (1977) у Києві, обеліск «Місту-герою Севастополю» (1978). Брав участь у між­народному конкурсі проєктів меморіального памʼятника жертвам геноциду кримсько-татарського народу у Сімферополі (1994).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю