Фіалков Яків Анатолійович

Визначення і загальна характеристика

ФІА́ЛКОВ Яків Анатолійович (Нафтулович) (08(20). 11. 1895, Київ — 16. 11. 1958, там само) — хімік. Батько Ю. Фіалкова. Доктор фармацевтичних наук (1941, без захисту дисертації), професор (1935), член-кореспондент АН УРСР (1945). Премія імені Д. Менделєєва АН СРСР (1943, 1950). Закінчив хімічний факультет Київського політехнічного інституту (1925). Відтоді працював на Київському фармацевтичному заводі та у Київському фармацевтичному інституті; 1930–58 — у Інституті загальної та неорганічної хімії АН УРСР (Київ): 1938–45 — завідувач відділу неорганічної хімії, 1946–56 — завідувач лабораторії хімії комплексних сполук, 1956–58 — завідувач однойменного відділу; водночас 1929–41 — у Київському індустріальному інституті: 1936–41 — професор кафедри фізичної і колоїдної хімії; 1934–56 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: 1944–56 — професор кафедри неорганічної хімії; 1938–54 — засновник і завідувач кафедри фармацевтичної хімії Київського інституту удосконалення лікарів. Засновник координаційної хімії неметалічних елементів і фармацевтичної хімії в Україні. Наукові дослідження: комплексні сполуки і фізико-хімічний аналіз розчинів; нові технології отримання кольорових та рідкісних металів (1940 разом із колегами отримав перший у СРСР кілограм індію), а також добрив із сировинних джерел України; мінеральні солі та водно-сольові системи; маловідомі полісполуки (полігалогеніди, полісульфіди, похідні міжгалоїдних сполук, подвійні галогеніди фосфору й сурми та ін.).

Завантажити статтю