Фіалков Юрій Якович

Визначення і загальна характеристика

ФІА́ЛКОВ Юрій Якович (01. 07. 1931, Київ — 20. 08. 2002, там само) — фізико-хімік. Син Я. Фіалкова. Доктор хімічних наук (1965), професор (1967). Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Державна премія СРСР у галузі науки і техніки (1987). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1954). Відтоді працював у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут»: від 1975 — завідувач, від 1998 — професор кафедри фізичної хімії. Також читав лекції в університетах США, Франції, Німеччини, Польщі, Куби, Латвії. Започаткував і розвивав наукові напрями: кількісний фізико-хімічний аналіз рідких систем, застосування розчинника як засобу керування хімічними процесами. Засновник наукової школи з фізико-хімічного аналізу і фізичної хімії неводних розчинів. Активно популяризував наукові знання з хімії, під своїм ім’ям і псевдонімами Фелікс Квадрігін та Юрій Цвєтков опублікував низку науково-популярних книг, зокрема «Оповідання з хімії» (К., 1960), «Девятый знак» (1963), «Ядро — выстрел!» (1966; обидві — Москва), «Михайло Васильович Ломоносов» (К., 1968), «Сделал все, что мог…» (Москва, 1972), «Не только в воде» (Ленинград, 1976), «Как там у вас, на Бета-Лире?..» (Москва, 1977), що були перекладені багатьма мовами, а також збірку фантастичних оповідань «Шукайте Йоахіма Кунца…» (К., 1963). Автор спогадів «Частка правди» (К., 2004). У 2003 на приміщенні хіміко-технологічного факультету Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» встановлено меморіальну дошку Ф.

Завантажити статтю