Черкес Олександр Ілліч

Визначення і загальна характеристика

ЧЕРКЕ́С Олександр Ілліч (21. 04(03. 05). 1894, Харків — 25. 09. 1974, Київ) — фармаколог, лікар-токсиколог. Доктор медичних наук (1936), професор (1940), академік АМН СРСР (1960). Заслужений діяч науки УРСР (1946). Державні нагороди СРСР. Закінчив Харківський університет (1917), де й працював від 1919 (згодом медичний факультет виокремлено в Харківський медичний інститут): завідувач (1930–39), професор (від 1940) кафедри фармакології; водночас — завідувач відділу токсикології Українського інституту гігієни праці та професійних захворювань (Харків, 1924–36), завідувач кафедри фармакології Харківського фармацевтичного інституту (1925–35); завідувач (1944–71), науковий консультант (1971–74) однойменної кафедри Київського медичного інституту; за сумісництвом — заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу фармакології Київського НДІ фармакології та токсикології (1947–74). Головний токсиколог Народного комісаріату охорони здоров’я СРСР (1941–44). Голова Українського наукового товариства фармакологів (від 1961). Вивчав біохімічні структури механізму дії ліків та отрут, роль вегетативної нервової системи у формуванні реакції організму на них; особливості фармакологічної реакції залежно від віку та стану організму; питання фармакодинаміки ліків в умовах експериментальної патології; механізм дії антидотів при інтоксикаціях різного генезу; особливості фармакологічної регуляції судинного тонусу з застосуванням гангліоблокаторів, симпатолітиків, інгібіторів моноамінооксидази, гіпохолестеринемічних засобів. Запропонував класифікацію токсичних гіпоксій. Обґрунтував теорію трофічної дії серцевихглікозидів. Значну частину праць присвятив токсикології бойових отруйних сполук. Брав участь у розробленні низки препаратів («Бензогексоній», «Пірилен», «Цетаміфен» та ін.).

Завантажити статтю