Фельдман Валентин Августович

Визначення і загальна характеристика

ФЕ́ЛЬДМАН Валентин Августович (04(16). 03. 1864, поблизу Санкт-Петербурга — 28. 07. 1928, Київ) — архітектор, живописець. Закінчив Санкт-Петербурзьку АМ (1889). Відтоді служив у Московському військовому інженерному управлінні; 1890–91 працював помічником О. Померанцева на будівництві верхніх торговельних рядів у Москві; 1891–1905 займався архітектурною діяльністю у Севастополі; 1906–10 викладав у Харківському технологічному інституті; 1910–12 — Київському будівельно-технічному училищі; 1912–22 — Київському політехнічному інституті; 1922–24 — Київському архітектурному інституті; 1924–26 — Київському художньому інституті. Був членом Товариства художників-киян (1914–19), членом-засновником Київського товариства художників (1916–18). Застосовував форми історизму та модерну. Серед реалізованих архітектурних проєктів — Покровський собор (1890–1905), церква Різдва Христового у Балаклавському Георгіївському монастирі (1893), будинок Головної комендатури Чорноморського флоту (1893–1900), дача А. Максимова з ландшафтним парком (1900–05), будинок панорами «Оборона Севастополя в 1854–55 рр.» (1902–04, інженер Ф.-О. Енберґ; зруйновано 1942, відбудовано 1954), пам’ятник затопленим кораблям (1905, скульптор А.-Г. Адамсон, інженер Ф.-О. Енберґ) у Севастополі, будинок Шапара (1907, нині вулиця Конторська, № 26), хоральна синагога (1912–13, нині вулиця Г. Сковороди, № 12) у Харкові; серед акварелей — «Татарський дворик» (1889), «Віадук у Царському парку в Києві» (1895), «Кримський татарин з трубкою» (1898), «Сірі камені біля Севастополя» (1907), «Місяць сходить» (1909), «Українське село» (1916), «Сакура» (1920-і рр.), «Зимовий пейзаж» (1925). Вивчав теоретичні питання кольору та світла у живописі. Автор книги «Искусство акварельной живописи» (К., 1967). Брав участь у виставках акварельного живопису у Севастополі, Одесі, Харкові, Києві. Його твори зберігаються у художніх музеях цих міст.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю