Скрипець Микола Якович
Визначення і загальна характеристика
СКРИПЕ́ЦЬ Микола Якович (16. 04. 1949, м. Носівка, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — письменник, критик. Член НСПУ (2000). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). Працював від 1966 машиністом електровоза у Дарницькому локомотивному депо; від 1978 учителює в Києві: 1989–2012 — директор середньої школи № 235 імені В. Чорновола, від 2012 — учитель української мови та літератури в спеціалізованій школі № 15. Дебютував 1968 гуморескою в харківському журналі «Прапор». Автор збірок поезії та прози. Тематика творів багатогранна: голодомор, трагедія сталінських репресій і розстрілів, 2-а світова війна, Чорнобильська катастрофа, краса людини й занепад людської моралі, чарівність рідної землі, події сучасної війни. Поет акцентує увагу на глибині душі простої людини, яка попри всі обставини залишається особистістю. Написав низку книг для дітей: «Пташиний ярмарок» (1998), «Абетка: Букварик для дітей», «Що за диво дивина» (обидві — 1999), «Залізниця» (2011), «Літаючі штани» (2015), «Урочище відьмаків» (казка, 2017; усі — Київ). Критичні статті друкували в «Літературній Україні», «Отчому порозі», «Освіті», журналі «Склянка часу».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Пам’ять і біль. 1993; Мій заколиханий рай. 1994; Свічка в житі. 1998; Просинь душі моєї. 2006; Освята пам’яті. 2012; День у неповторності єдиний. 2020; Сльоза на рані. 2024 (усі — Київ).