Чепелик Віктор Васильович

ЧЕПЕ́ЛИК Віктор Васильович (14. 03. 1927, Київ — 14. 05. 1999, там само) — архітектор. Чоловік З. Мойсеєнко. Кандидат архітектури (1964), професор (1992). Дійсний член Української академії архітектури (1992). Державна премія України в галузі архітектури (2002, посмертно). Закінчив Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1954), де від 1957 й працював (нині університет будівництва і архітектури): 1966—74 — за­ступник декана архітектурного факультету, 1974—79 — завідувач кафедри рисунка й живопису, 1979—87 — доцент, від 1987 — професор кафедри основ архітектури. Наукові дослідже­н­ня: становле­н­ня стилів в історії архітектури; історія української архітектури, зокрема теоретичне і практичне становле­н­ня українських стилів кінця 19 — початку 20 ст. (модерну та необароко). Ви­вчав і публікував наукові роз­відки про духовну спадщину Т. Шевченка, О. Сластьона, В. Кричевського, Д. Дяченка, В. Троценка, М. Самокиша. Особливе значе­н­ня для української культури мало від­кри­т­тя ним у 1972 монументальних роз­писів М. Самокиша в приватному будинку в Харкові.

Пр.: Пропорціональність в народному зодчестві. 1963; Київський осередок роз­витку народних традицій в архітектурі початку 20 ст. 1986; Архітектура і мова. 1991; Зодчі середньовіч­чя і нового часу. 11—19 ст. 1991; Український архітектурний модерн. 2000 (усі — Київ).

Літ.: Віктор Васильович Чепелик: Бібліо­графічний покажчик творів з теорії та історії архітектури (До 70-річчя з дня народже­н­ня). К., 1997; Горбик О. О. Памʼяті В. В. Чепелика // Вісн. Укр. академії архітектури. 2000. Вип. 6; Її ж. Віктор Васильович Чепелик // Архітектурний вісник КНУБА. 2017. Вип. 13; Слєпцов О. С., Антощук Т. І. Віктор Чепелик: Архітектор-дослідник-педагог. К., 2019.

О. О. Горбик

Завантажити статтю