Чепелик Віктор Васильович
Визначення і загальна характеристика
ЧЕПЕ́ЛИК Віктор Васильович (14. 03. 1927, Київ — 14. 05. 1999, там само) — архітектор. Чоловік З. Мойсеєнко. Кандидат архітектури (1964), професор (1992). Дійсний член Української академії архітектури (1992). Державна премія України в галузі архітектури (2002, посмертно). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1954), де від 1957 й працював (нині університет будівництва і архітектури): 1966–74 — заступник декана архітектурного факультету, 1974–79 — завідувач кафедри рисунка й живопису, 1979–87 — доцент, від 1987 — професор кафедри основ архітектури. Наукові дослідження: становлення стилів в історії архітектури; історія української архітектури, зокрема теоретичне і практичне становлення українських стилів кінця 19 — початку 20 ст. (модерну та необароко). Вивчав і публікував наукові розвідки про духовну спадщину Т. Шевченка, О. Сластьона, В. Кричевського, Д. Дяченка, В. Троценка, М. Самокиша. Особливе значення для української культури мало відкриття ним у 1972 монументальних розписів М. Самокиша в приватному будинку в Харкові.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Пропорціональність в народному зодчестві. 1963; Київський осередок розвитку народних традицій в архітектурі початку 20 ст. 1986; Архітектура і мова. 1991; Зодчі середньовіччя і нового часу. 11–19 ст. 1991; Український архітектурний модерн. 2000 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
