Янда Дмитро
Визначення і загальна характеристика
Я́НДА Дмитро (28. 10. 1892, с. Сколошів, нині Підкарпатського воєводства, Польща – 28. 05. 1969, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) – правознавець, громадський діяч. Чоловік Д.-Е. Янди. 1912 приїхав до Канади. Працював у г. «Український голос» (Вінніпеґ, 1912–22). Закінчив Саскачеванський університет (1926). У 1928–32 – член адвокатської фірми «Б. Стівенсон, Мен-Лорб і Янда». 1932 переїхав до Едмонтона, де мав власну приватну адвокатську практику. Був членом Союзу українських самостійників, довголітнім головою відділу Конгресу українців Канади (КУК) в Едмонтоні, головою Товариства сприяння Українській національній раді, прихильником Державного центру УНР в екзилі, членом дирекції Інституту св. Івана в Едмонтоні, одним із ініціаторів утворення і членом головної управи Союзу українських самостійників. 1943 подав письмовий проєкт до КУКу про видання англійською мовою журналу-газети про українське життя для тих українців (переважно молодих), які не знали української мови. 1946 іменований королівським радником в Едмонтоні. Очолював управу «Платників і прихильників Української Національної Ради в Едмонтоні», роз’яснював, чому українці в Канаді повинні підтримувати (морально і матеріально) Державний центр УНР в екзилі. Був одним із перших членів видавничої спілки «Gateway» (створена 1959), членом Української православної громади в Едмонтоні. Після 2-ї світової війни брав участь у організації еміграції до Канади біженців і переміщених осіб українського походження з таборів Ді-Пі у Європі, надавав правові консультації новоприбулим емігрантам у оформленні документів, сприяв їхньому працевлаштуванню.