Янда Дмитро

Я́НДА Дмитро (28. 10. 1892, с. Сколошів, нині Під­карпатського воєводства, Польща — 28. 05. 1969, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — право­знавець, громадський діяч. Чоловік Д.-Е. Янди. 1912 при­їхав до Канади. Працював у г. «Український голос» (Він­ніпеґ, 1912—22). Закінчив Саскачеванський університет (1926). У 1928—32 — член адвокатської фірми «Б. Стівенсон, Мен-Лорб і Янда». 1932 пере­їхав до Едмонтона, де мав власну приватну адвокатську практику. Був членом Союзу українських само­стійників, довголітнім головою від­ділу Кон­гресу українців Канади (КУК) в Едмонтоні, головою Товариства сприя­н­ня Українській національній раді, прихильником Державного центру УНР в екзилі, членом дирекції Ін­ституту св. Івана в Едмонтоні, одним із ініціаторів утворе­н­ня і членом головної управи Союзу українських само­стійників. 1943 подав письмовий проєкт до КУКу про ви­да­н­ня англійською мовою журналу-газети про українське життя для тих українців (пере­важно молодих), які не знали української мови. 1946 іменований королівським радником в Едмонтоні. Очолював управу «Платників і прихильників Української Національної Ради в Едмонтоні», роз­ʼяснював, чому українці в Канаді повин­ні під­тримувати (морально і матеріально) Державний центр УНР в екзилі. Був одним із перших членів видавничої спілки «Gateway» (створена 1959), членом Української православної громади в Едмонтоні. Після 2-ї світової війни брав участь у організації еміграції до Канади біженців і пере­міщених осіб українського походже­н­ня з таборів Ді-Пі у Європі, надавав правові консультації ново­прибулим емі­грантам у оформлен­ні документів, сприяв їхньому праце­влаштуван­ню.

Завантажити статтю