Могилянка Дарія

МОГИЛЯ́НКА Дарія (справж. — Конашевич Дарія Антонівна; псевд.: Доріс-Елізабет Янда, Дороті Янда, Елізабет Юнг, МекМол­лен; 16. 03. 1905, с-ще Ґімлі, провінція Манітоба, Канада — 27. 12. 2005, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — письмен­ниця, журналістка, громадська діячка. Племін­ниця І. Козловського, дружина Д. Янди. 1910 разом із родиною пере­їхала до провінції Саскачеван. Студіювала в коледжі Нутана, закін. Український ін­­ститут ім. Петра Могили (м. Саскатун, 1926). Брала участь у студент. гуртку «Каменярі». 1923 стала одним із організаторів Укр. товариства жінок УПЦ, де у різні роки за­ймала посади віце-президента та президента. Спів­­засновниця (1926), делегатка першого зʼ­­їзду від Жіночого товариства імені О. Кобилянської, віце-президент, президент (1935—36), редактор першої Ювілейної книжки (1936), референтка освітньо-культурної праці (1942—50), почесний член (від 1952) Союзу українок Канади, сприяла прийня­т­тю його до Всеканадської національної жіночої ради. Від 1934 — член Асоціації канадських авторів. 1932—1943 — головна редакторка жіночих сторінок в «Українському голосі» (член редакційного комітету), «Українському фармері». Одна з ініціаторок створе­н­ня Українського музею мистецтва у Саскатуні. Під час 2-ї світової війни працювала волонтером в Едмонтоні у числен­них українських громадських організаціях, входила до їхнього складу. 1949 разом із чоловіком побувала у понад 20-ти таборах для пере­міщ. осіб у Зх. Європі та Канаді, надавала добровіл. допомогу ново­прибулим українцям. Популяризувала укр. мову, літературу та нар. творчість, зокрема 1935 організувала Укр. нац. ви­ставку ремесел. Сприяла від­роджен­ню мистецтва укр. ткацтва в Канаді, створен­ню курсу укр. ткацтва в Школі образотвор. мистецтв (м. Банф, провінція Альберта, 1976–87), ви­дан­ню кн. «Українські ткацькі візерунки з ін­струкціями» (1989). Працювала ред. жін. сторінки в г. «Український голос» (чл. редакц. комітету) та «Український фармер». Від­­­значена багатьма нагородами Канади, зокрема Асоціації канадських письмен­ників і Шевченківською меда­л­лю. У ран­ньому віці почала писати вірші. Авторка зб. «Думки летять на Україну» (1962), «Пісні мого серця» (1964; обидві — Едмонтон), «Cаnadian Tapestry» («Канадський гобелен», Він­ніпеґ, 1970), дослідже­н­ня «Українські ткацькі взірці з ін­­струкціями» (Едмонтон, 1989, спів­­авт.). Твори М. вирізняються винятковою нац. значимістю та фольклоризмом; зберігаються в Нац. архіві Канади (От­тава).