Могилянка Дарія

МОГИЛЯ́НКА Дарія (справж. — Конашевич Дарія Антонівна; псевд.: Доріс-Елізабет Янда, МекМол­лен; 16. 03. 1905, с-ще Ґімлі, провінція Манітоба, Канада — 27. 12. 2005, м. Едмонтон, провінція Альберта, Канада) — письмен­ниця, журналістка, громадська діячка. 1910 разом з родиною пере­їхала до провінції Саскачеван. Студіювала в коледжі Нутана, закін. Ін­ститут ім. Петра Могили (м. Саскатун, 1926). Брала участь у студент. гуртку «Каменярі». 1923 стала одним із організаторів Укр. товариства жінок УПЦ, де у різні роки за­ймала посади віце-президента та президента. Спів­засн., кер. та чл. багатьох громад. організацій, зокрема Укр. асоц. жінок Канади (1926), Укр.-канад. комітету, місц. та нац. рад жінок, комітетів канад. Червоного Хреста та ін. 1949 разом із чоловіком побувала у понад 20-ти таборах для пере­міщ. осіб у Зх. Європі та Канаді, надавала добровіл. допомогу ново­прибулим українцям. Популяризувала укр. мову, літературу та нар. творчість, зокрема 1935 організувала Укр. нац. ви­ставку ремесел. Сприяла від­роджен­ню мистецтва укр. ткацтва в Канаді, створен­ню курсу укр. ткацтва в Школі образотвор. мистецтв (м. Банф, провінція Альберта, 1976–87), ви­дан­ню кн. «Українські ткацькі візерунки з ін­струкціями» (1989). Працювала ред. жін. сторінки в г. «Український голос» (чл. редакц. комітету) та «Український фармер». У ран­ньому віці почала писати вірші. Авторка зб. «Думки летять на Україну» (1962), «Пісні мого серця» (1964), «Canadian Tapestry» («Канадський гобелен», 1970; усі — Едмонтон). Твори М. вирізняються винятковою нац. значимістю та фольклоризмом; зберігаються в Нац. архіві Канади (От­тава).

Завантажити статтю