Шумицький Олег Іванович

Визначення і загальна характеристика

ШУМИ́ЦЬКИЙ Олег Іванович (17(30). 06. 1916, Черкаси — 25. 02. 2004, Київ) — фахівець у галузі будівництва. Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1940). Відтоді до червня 1942 працював на будівництві комбінату № 179 у м. Новосибірськ (РФ); після поранення та лікування викладав у Телавському піхотному училищі (Грузія); від 1945 — в Особливому проєктному бюро № 3 з відновлення зруйнованих мостів та інших інженерних споруд України в Києві, що 1952 було перетворено на Київське відділення інституту «Проєктстальконструкція», 1954 — на Проєктну контору «Проєктстальконструкція», а 1960 — на Державний проєктний інститут «Укрпроєктстальконструкція»: 1945–46 — інженер-конструктор, 1946–48 — головний інженер проєктів, 1948–60 — начальник Особливого проєктного бюро — Київського відділення — Проєктної контори, 1960–61, 1964–69 — директор-засновник Інституту, 1961–64 — головний інженер, від 1969 — заступник головного інженера Інституту. Неодноразово зазнавав професійних утисків від московського керівництва. Серед реалізованих інженерних проєктів — повоєнне відновлення мосту через Дністер у м. Заліщики (нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.), перший у світі суцільнозварний міст (замість Наводницького мосту, нині імені Патона, 1953), Парковий міст (1957) через Дніпро у Києві, телевізійні башти в Ленінграді (нині Санкт-Петербург, 326 м, 1953–62) та Києві (380 м, 1967–73, до 2010 була найвищою металевою телебаштою світу). Брав участь у розробленні ангару прольотом 98 м в аеропорту «Внуково» (Москва), нової конструкції прольотом 85 м у Куйбишеві (нині Самара, РФ, там була реалізована його ідея малоелементної ферми), прокатних цехів Новолипецького металургійного заводу (РФ), несучих конструкцій скульптури Батьківщини-Матері в Національному музеї історії України у 2-й світовій війні, металоконструкцій покриття Палацу культури «Україна» у вигляді системи перехресних ферм у Києві, після Чорнобильської катастрофи в проєктуванні навісних конструкцій «Саркофага» з виїздом до Чорнобиля. Разом з Б. Патоном є автором винаходу «Решітчаста вежа з трубчастих елементів».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю