Штепа Павло
Визначення і загальна характеристика
ШТЕ́ПА Павло (29. 08(10. 09). 1897, станиця Новодмитрієвська, нині Краснодарського краю, РФ — 02. 03. 1980, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — письменник, громадсько-політичний діяч. Член НТШ й УВАН. Закінчив Кубанське технічне училище (1919). Учасник Визвольних змагань 1917–21, після поразки Армії УНР емігрував до Чехо-Словаччини. Закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах (1927), у тому ж році виїхав до Канади. Співпрацював із газетою «Новий шлях». Був заступником голови головної управи Української стрілецької громади (1933). У молоді роки потрапив під вплив політичних поглядів і мислення Д. Донцова, згодом уклав «Бібліоґрафію творів Дмитра Донцова» (Віндзор, 1958). У міжвоєнну добу брав участь у підпільній роботі УВО та ОУН. У повоєнний час створив власну оригінальну культурологічну та етнологічну концепцію. У книзі «Московство: його походження, зміст, форми й історична тяглість» (Торонто, 1968; Дрогобич, 1996; 1997; 2000; 2003; 2005; 2007; 2008; 2010; 2012; К., 2015) на багатому історичному матеріалі, фактах, свідченнях численних російських та закордонних авторів проаналізував передумови, джерела, закономірності виникнення, розвитку й занепаду Російської імперії. З позицій патріота України всебічно розглянув історичне підґрунтя визвольних змагань свого народу за здобуття незалежності, створення української держави, пророкуючи їй переможне здобуття незалежності. Автор праць «Українець і москвин: дві протилежності» (1959; Дрогобич, 2008; 2010; 2014), «Мафія» (Торонто, 1971; 2-е видання — «Мафія і Україна», Л., 2002), «Словник чужомовних слів і термінів» (1977), «Річевий словник, знадібки» (1979; обидві — Торонто), а також низки статей у часописі «Визвольний шлях».