Шимановський Олександр Віталійович
Визначення і загальна характеристика
ШИМАНО́ВСЬКИЙ Олександр Віталійович (16. 03. 1955, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Син В. Шимановського. Доктор технічних наук (1993), професор (1995), член-кореспондент НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2020). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1977), де відтоді й працював. 1985–89 — у НДІ автоматизованих систем планування і управління у будівництві (Київ); 1989–92 — у Центральному науково-дослідному і проєктно-експериментальному інституті комплексних проблем будівельних конструкцій (Москва); 1992–93 — головний науковий співробітник НВП «Потенціал»; 1993–95 — завідувач відділу НДІ механіки швидкоплинних процесів; 1995–2000 — професор кафедри комп’ютерних технологій будівництва Міжнародного університету цивільної авіації; від 2000 — голова правління ВАТ, від 2010 — генеральний директор ТОВ «Український інститут сталевих конструкцій»; за сумісництвом — професор кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Національного транспортного університету (усі — Київ). Зробив значний внесок у розвинення теорії розрахунку сильно нелінійних великопрогонових просторових комбінованих висячих і вантових систем, дослідження роботи конструкцій за довільних навантажень і впливів у межах та поза межами пружності, розроблення методів вивчення і регулювання напружено-деформованого стану металевих конструкцій, розвиток методів чисельного розрахунку й автоматизованого проєктування будівельних конструкцій, створення нових високоефективних типів металевих конструкцій (зокрема навісних і вантових систем) і способів їх виготовлення й монтажу. Розвинув методи чисельного розрахунку, підвищення міцності, визначення ресурсу та перепризначення термінів експлуатації конструкцій в атомній енергетиці, нафтогазовій промисловості, транспорті, будівництві; сформулював основоположні принципи побудови великих і надвеликих чисельних моделей, на основі яких реалізовано уточнені методики чисельного розрахунку унікальних об’єктів, що вирізняються нерегулярною геометрією і складною топологією, а також граничними, позаграничними та екстремальними режимами роботи.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теория и расчет несущих элементов большепролетных пространственных конструкций. К., 2002; Теория и расчет сильнонелинейных конструкций. К., 2005; Моделирование строительных конструкций. К., 2006; Техническая диагностика и предупреждение аварийных ситуаций конструкций зданий и сооружений. К., 2008; Металеві конструкції: Підруч. К., 2010; Металеві конструкції. Т. 2: Конструкції металевих каркасів промислових будівель: Підруч. Кам’янець-Подільський, 2021; Українська науково-технічна школа дослідження та проектування сталевих будівельних конструкцій. К., 2022; Сталеві конструкції. Т. 1. Основи розрахунку. Елементи конструкцій: Підруч. Кам’янець-Подільський, 2024 (усі — співавт.).