Шимановський Віталій Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ШИМАНО́ВСЬКИЙ Віталій Миколайович (12. 11. 1928, с. Антонівка Узинського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 27. 10. 2000, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Батько О. Шимановського. Доктор технічних наук (1979), професор (1983), член-кореспондент НАНУ (1982). Державна премія України в галузі науки і техніки (1994). Закінчив Київський гідромеліоративний інститут (1954). Відтоді працював у тресті «Мостобуд № 1», інституті «Київдіпротранс»; 1962–80 — у НДІ будівельних конструкцій: від 1975 — заступник директора; від 1980 — директор інституту «УкрНДІпроєктстальконструкція» (обидва — Київ); водночас 1980–90 — професор кафедри металевих і дерев’яних конструкцій Київського інженерно-будівельного інституту. Спочатку наукова діяльність була присвячена проблемам мостобудування, потім багато уваги приділяв теоретичним та експериментальним дослідженням залізобетонних труб, панелей і оболонок. 1965 розпочав вивчення висячих систем. Зробив значний внесок у дослідження формоутворення стрижньових сталевих конструкцій, розвиток теорії висячих систем, зокрема конструкцій з ниток скінченої жорсткості; розроблення методів підсилення будівельних конструкцій і технічного переозброєння підприємств з урахуванням змін у часі схеми споруди, властивостей матеріалів і навантажень. Спроєктував низку нових типів навісних покриттів, оригінальних металевих конструкцій, резервуарів. 2000 інституту «УкрНДІпроєктстальконструкція» присвоєно ім’я Ш., а на фасаді будівлі встановлено меморіальну дошку. 2005 на його честь названо вулицю, на якій розташований Інститут.

Завантажити статтю