Сальський Юрій Володимирович
Визначення і загальна характеристика
СА́ЛЬСЬКИЙ Юрій Володимирович (21. 04. 1915, Київ — 08. 02. 1996, Оттава) — військовий льотчик, громадський діяч. Син В. Сальського. Від 1920 разом із родиною проживав у Варшаві, де навчався у французькому ліцеї. Вирішив стати пілотом, 1936–39 продовжив освіту в школі Польських ВПС (м. Деблін Люблінського воєводства). Учасник оборони Польщі, у середині вересня 1939 разом із іншими військовослужбовцями польських збройних сил перебрався до Румунії, а звідти — до Франції. Після вторгнення Німеччини у Францію в травні–червні 1940 евакуйований до Великої Британії, де він продовжував служити в Польських ВПС під командуванням Королівських ВПС. Від вересня 1943 — інструктор із польотів. Після закінчення війни — засновник Об’єднання українців у Великій Британії, член його виконавчого комітету, виконавчий директор Об’єднання (1948–49). Член Федерації українців у Великій Британії (1949–50). У 1951 емігрував до Канади. Від 1952 працював в українській секції Міжнародної служби Канадської телерадіомовної корпорації, через рік — у Міністерстві національної оборони в Оттаві. 1958–70 був прикомандирований до Північноамериканського командування аерокосмічної оборони в Колорадо (США). Після повернення до Оттави продовжував працювати в Міністерстві національної оборони до виходу 1980 на пенсію. Голова Архівного комітету уряду УНР у вигнанні (1980–92), брав активну участь у різних українських громадських організаціях: голова Оттавських відділень Комітету українців Канади та благодійної організації Соціальних служб українців Канади.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 