ЦА́РИК Юрій Микола­йович (31. 01. 1938, Чернігів — 21. 10. 2014, Суми) — письмен­ник. Член НСПУ (1995). Премія імені М. Хвильового (2000). Закінчив Сумський педагогічний ін­ститут (1961). Учителював у Сумському р-ні, викладав іноземну мову в Сумському педагогічному ін­ституті. Від 1967 — на журналістській роботі: кореспондент конотопської міськра­йон­ної газети «Радянський прапор» (1967–76), редактор Сумської обласної телерадіокомпанії (1976–99). У 1960-х рр. на хвилі боротьби з дисидентами за­знав пере­слідувань, один рік провів у вʼязниці. Довгі роки творчість Ц. замовчували, лише 1983 у Харкові ви­дано його першу збірку сатири і гумору «Нетипові типи». Твори друкували в часописах «Перець», «Прапор» (потім «Березіль»), «Вітчизна», «Українська культура», колективних збірниках і альманахах «Вітрила», «Веселий ярмарок», «Одноперчани», «Слобожанщина», «Голодомор на Сумщині (1932–33)», «Антологія літератури Сумщини». Ц. — майстер психологічної новели. Мова творів барвиста, мелодійна, соковита. Творчі категорії — життя й смерть, Бог і вічність, висока моральність та без­духовність. Його гумор сповнений глибокого жит­тєвого сенсу, психологічної іронії, викривальний і не надуманий.