Сидоренко Олександр Олексійович

СИДОРЕ́НКО Олександр Олексі­йович (01(14). 06. 1907, слобода Основа, нині в межах Харкова — 04. 04. 1980, Київ) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1975). Закінчив Харківський художній ін­ститут (1930; викладачі О. Бекетов, М. Покорний, Я. Штейнберґ). Від­тоді працював в ін­ституті «Ді­промісто» та Всеукраїнському управлін­ні санаторіїв і баз від­починку в Харкові; водночас 1934—41 — у Харківському ін­ституті інженерів комунального господарства; 1947—80 — доцент кафедри архітектурного проєктува­н­ня, водночас 1948—53 — завідувач кафедри міського будівництва, 1948—53 — декан факультету міського будівництва, 1950—51 — декан архітектурного факультету Київського інженерно-будівельного ін­ституту. Серед реалізованих проєктів — клуб, авіа­школа, авіапорт, поліклініка в Харкові (1930—32), будинки від­починку в містах Словʼянськ (нині Кр­аматорського р-ну Донецької обл.), Сталіно (нині Донецьк), с-щі Бан­нівське (нині м. Святогірськ Кр­аматорського р-ну, 1933—34), від­будова Тернополя, м. Краснодар (РФ), Миколаєва (1943—48), памʼятники «Клятва» у м. Краснодон (нині Сорокине Луганської обл., 1951—54), В. Леніну в Дні­пропетровську (нині Дні­про, 1950—52) та Харкові (1963; обидва знесені 2014), погру­д­дя Н. Крупської в Києві (1969; демонтовано 2016).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю