Сенцовський Володимир
Визначення і загальна характеристика
СЕНЦО́ВСЬКИЙ Володимир (справжнє — Ященко Володимир Іванович; 22. 07. 1952, с. Носелівка Борзнянського, нині Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — письменник. Член НСПУ (1997). Премії імені Б. Грінченка, імені М. Коцюбинського (2013). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1973). Відтоді — на журналістській роботі на Чернігівщині, зокрема від 1979 — у газеті «Вісті Борзнянщини» (від 1997 — редактор). Поезія С. багата на образно-метафоричні вислови. Його лірика наповнена щирістю почуттів, теплотою і свіжістю поетичної образності, природною мелодійністю мови.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Хлоп’ята з Тополиної вулиці. К., 1983; Оленка не хоче спати. К., 1988; Дивень-ранок. К., 1993; Зелена неділя. Борзна, 1994; У затінку серця. Чг., 1994; Привези мені, тату, сонце. Чг., 1994; Лицар і Попелюшка. Чг., 1996; Любов моя — футбол. Чг., 1996; Забілина альтанка. Чг., 1997; Борзенка. Чг., 1998; Тихий берег, шум ласкавих хвиль. Чг., 2004; Несуть лелеки у дзьобах веселку. Чг., 2005; Дванадцять місяців. Ніжин, 2005; «...І мої у синій маєчці літа». Ніжин, 2007; Повість про велике кохання, яку я ще напишу...Ніжин, 2008; Грицики. Ніжин, 2011; Казки з місячного ріжка. Ніжин, 2011; Глибинка, повита туманом. Чг., 2012; Лава під каштаном. Ніжин, 2013; Гойда-гойдає човника вусатий сом. Ніжин, 2016; Петрусь, пес Тимоха і Кощійко з липового сучка. Ж., 2017; П’ять пелюсток бузкового квіту. Ніжин, 2019.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
