Роїк Микола Володимирович
Визначення і загальна характеристика
РО́ЇК Микола Володимирович (10. 01. 1949, с. Нетечинці Віньковецького, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — вчений-селекціонер, генетик. Доктор сільськогосподарських наук (1991), професор (2001), академік НААНУ (1995). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Орден «За заслуги» 3-го (2009) та 2-го (2017) ступенів. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут (Хмельницька обл., 1972), де й викладав. Працював старшим науковим співробітником (1980–81), заступником директора з наукової роботи (1981–91), директором (1991–92) Ялтушківської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків УААН (с. Черешневе Барського, нині Жмеринського р-ну Вінницької обл.); від 1993 — директор Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААНУ (Київ). Віцепрезидент УААН (2001–06). Голова Українського товариства генетиків і селекціонерів (2002–07). Автор праць з генетичної, біотехнологічної та фізіолого-біохімічної технологій створення вихідних матеріалів буряків з подальшим використанням у селекції на гетерозис, імунітет, стійкість до несприятливих чинників. Запропонував методику відбору генотипів цукрових буряків на ранніх стадіях онтогенезу. Створив гомозиготну форму буряків. Автор низки гібридів (Білоцерківський ЧС 57, Ялтушківський ЧС 72, Ярина) та сортів (Ялтушківський однонасінний 30, Ялтушківський однонасінний 64) цукрових буряків.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Українська інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків. К., 1998 (співавт.); Буряки. К., 2001; Хвороби цукрових буряків. К., 2004 (співавт.); Високоефективна технологія вирощування цукрових буряків. К., 2010 (співавт.); Щодо генетичної регуляції експресії забарвлення коренеплодів цукрових буряків // Вісник аграрної науки. 2012. № 9 (співавт.); Методики проведення досліджень у буряківництві. К., 2014 (співавт.); Методи створення заміщених ліній для гібридної селекції цукрових буряків: рослини виду Betavulgaris L. з новою стерильною цитоплазмою Betapatula L. // Біоенергетика. 2022. № 1–2 (співавт.).