Рашкович Марія Павлівна

РАШКО́ВИЧ Марія Павлівна (1859, Одеса — 23. 07. 1952, Кишинів) — земський лікар, громадська діячка. На­вчалася у Бернському університеті (Швейцарія, 1879—80), закінчила Вищі жіночі медичні курси в Санкт-Петербурзі (1886). Від 1887 працювала в повітовій земській лікарні в Костянтино­граді (нині м. Берестин Харківської обл.) під керівництвом О. Корчака-Чепурківського. 1889—92 очолювала притулок для дітей, яких залишили батьки, в Херсоні; від 1893 — помічниця бес­сарабського губернського санітарного лікаря в Кишиневі (на той час посаду обі­ймав О. Корчак-Чепурківський). 1896 брала участь в організації у Кишиневі літньої колонії для нужден­них учнів та народної без­оплатної бібліотеки-читальні, 1908 ініціювала створе­н­ня пере­сувного шкільного музею природничих наук. Була членкинею низки просвітницьких та благодійних товариств. Одна з перших жінок — земських лікарів. Наукові праці присвячені пита­н­ням організації земських медичних установ та санітарним про­блемам земської медицини. Авторка 2-томного під­ручника «Краткий курс естество­знания и гигиены» (Москва, 1907—08), науково-популярної брошури «Дифтерит или гнилая жаба. Как распо­знать эту болезнь и уберегаться от нее» (Москва, 1892; Кишинев, 1894; Москва, 1895; 1897; 1903; 1912; 1923). Залишила спогади, опубліковані у ви­дан­ні «Воспоминания врачей Юлии Ал. Квятковской и Марии П. Рашкович и краткие био­графии Н. А. и С. П. Дорошевских, Е. П. Джунковской и Е. И. Кристи-Сицинской» (Париж, 1937).

Завантажити статтю