Яворська Ольга Йосипівна
Визначення і загальна характеристика
ЯВО́РСЬКА Ольга Йосипівна (21. 04. 1954, с. Заривинці Бучацького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — письменниця. Членкиня НСПУ (1996). Лауреатка конкурсів імені М. Утриска (2000), «Коронація слова» (2014) та імені К. Мандрик-Куйбіди (2019), премій імені І. Франка (2005), імені Ірини Вільде (2008), імені Л. Мартовича (2013), імені Б. Лепкого (2014) та ін. Закінчила Дрогобицький педагогічний інститут (Львівська обл., 1975). Відтоді працювала вчителем математики та українознавства у с. Тур’є (нині Самбірський р-н Львівської обл.). Належить до літературного об’єднання «Письменники Бойківщини» (від 2003). Віршувати почала у шкільні роки. Поезії Я. позначені філософським осмисленням життя, ліричністю, зокрема в інтимних та пейзажних віршах; у прозових творах, сповнених глибоким психологізмом, відтворені складні долі її сучасників і нашої дійсності. Твори друкували в обласних та всеукраїнських газетах «Слово Просвіти», «Літературна Україна», «Українська літературна газета», «Українське слово», «Вільне життя», журналах «Літературний Львів», «Дзвін», «Сова», «Літературний Тернопіль», «Березіль», «Золота Пектораль», «Харків», «Дніпро», альманахах «Поезія», «Боян». Пише також нариси, критичні огляди, проблемні статті. Трагічним подіям боротьби ОУН-УПА присвятила психологічний роман у 2-х частинах «На чужих вітрах» (Л., 2015).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Зелений зарінок: Поезія. Дрогобич, 1993; 1996; Висока година: Поезія. Дрогобич, 2000; Запізніла зустріч: Проза. Дрогобич, 2001; 2009; Відблиск прожитого дня: Повісті, новели, оповідання, мініатюри. Л., 2005; Понад плином подій: Вибр. поезії. Л., 2006; Відлуння: Проза. Л., 2013; Незабуте: Проза. Л., 2014; Щоденник болю і тривоги: Проза. Л., 2016; Симфонія почуттів: Проза. Л., 2017; Неспалима смерека: Проза. Л., 2018; Сльоза-живиця: Поезія. К., 2018; Світло, яке не згасне...: Спогади [про о. Л. Даціва]. Л., 2018; Крізь вікна печалі: Поезія. Л., 2024.