Шкляр Геннадій Макарович
Визначення і загальна характеристика
ШКЛЯР Геннадій Макарович (01. 12. 1946, м. Таураге, Литва — 09. 06. 2011, м. Ружин, нині Бердичівського р-ну Житомирської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (1994). Премії «У свічаді слова» Міжнародного фонду Є. Бачинського (США, 1998), обласна імені Лесі Українки. Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). На журналістській роботі, зокрема 1994–2000 — кореспондент газети «Молодь України». Оповідання і повісті присвячені складному буденному життю «маленьких» людей у маленьких селах та селищах України. Окремі твори перекладено російською, хорватською та білоруською мовами. Про творчість Ш. знято документальний фільм «До витоків джерела» (2012, автори А. Богуш, В. Митюк).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Чистий вогонь. К., 1984; Позолочений пісок. К., 1992; Загадка джерела. Ж., 1996; Під трьома стовпами. Ж., 2000; Зорі над Зоряним. В., 2002; Північна Зоря Бальзака. В., 2003; На семи вітрах свіча. К., 2003; Син землі, землі господар. В., 2004.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
