Шелепець Йосиф

Визначення і загальна характеристика

ШЕЛЕПЕ́ЦЬ Йосиф (23. 07. 1938, с. Ладомирова, нині Свидницького округу, Словач­чина) — український літературо­знавець, поет і педагог у Словач­чині. Доктор філософії (1991). Закінчив філософський факультет Університету імені П. Шафарика у Пряшеві (Словач­чина, 1959), де й працював від 1962 на кафедрі української мови та літератури, поки не був звільнений 1970 через політичні мотиви, із забороною друкуватися. 1970—85 — в адміністрації ви­да­н­ня «Словенска книга», 1985—90 — у Державній науковій бібліотеці. Після виправ­да­н­ня 1990 повернувся до роботи в Університеті на кафедрі славістики. Наукові дослідже­н­ня: історія літератури Закарпа­т­тя 19 ст. (О. Духнович, А. Добрянський), словацько-українські літературні звʼязки, сучасна українська література Східної Словач­чини. Автор поетичних збірок «Що в серці моєму» (1961), «Квіти» (1964), «Що говорить сонце» (1984), «Схили і вершини» (1988); збірку оповідань — «Листопад» (1967).

Пр.: Україніка Я. Ботта: До 150-річчя від дня народже­н­ня // Нове життя. 1979, 26 січ.; Ivan Vanat: Personálna bibliogr. Prešov, 2007; Tlače ruskej, ukrajinskej a bieloruskej emigrácie vo fondoch Štátnej vedeckej knižnice v Prešove. Prešov, 2007 (спів­авт.); Slovenské preklady spisovatelʼov Ukrajiny. Prešov, 2008 (спів­авт.); Rusínsko-ukrajinské ochotnícke divadlo na Slovensku (1919 — 1949). Prešov, 2012; Олександр Духнович і єврейська спільнота // Дукля. 2024. № 1.

О. В. Мишанич

Завантажити статтю