Шелепець Йосиф
Визначення і загальна характеристика
ШЕЛЕПЕ́ЦЬ Йосиф (23. 07. 1938, с. Ладомирова, нині Свидницького округу, Словаччина) — український літературознавець, поет і педагог у Словаччині. Доктор філософії (1991). Закінчив філософський факультет Університету імені П. Шафарика у Пряшеві (Словаччина, 1959), де й працював від 1962 на кафедрі української мови та літератури, поки не був звільнений 1970 через політичні мотиви, із забороною друкуватися. 1970–85 — в адміністрації видання «Словенска книга», 1985–90 — у Державній науковій бібліотеці. Після виправдання 1990 повернувся до роботи в Університеті на кафедрі славістики. Наукові дослідження: історія літератури Закарпаття 19 ст. (О. Духнович, А. Добрянський), словацько-українські літературні зв’язки, сучасна українська література Східної Словаччини. Автор поетичних збірок «Що в серці моєму» (1961), «Квіти» (1964), «Що говорить сонце» (1984), «Схили і вершини» (1988); збірку оповідань — «Листопад» (1967).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Україніка Я. Ботта: До 150-річчя від дня народження // Нове життя. 1979, 26 січ.; Ivan Vanat: Personálna bibliogr. Prešov, 2007; Tlače ruskej, ukrajinskej a bieloruskej emigrácie vo fondoch Štátnej vedeckej knižnice v Prešove. Prešov, 2007 (співавт.); Slovenské preklady spisovatel’ov Ukrajiny. Prešov, 2008 (співавт.); Rusínsko-ukrajinské ochotnícke divadlo na Slovensku (1919 — 1949). Prešov, 2012; Олександр Духнович і єврейська спільнота // Дукля. 2024. № 1.
Завантажити статтю
Людина 
