Шевчук Анатолій Олександрович

ШЕВЧУ́К Анатолій Олександрович (06. 02. 1937, Житомир — 12. 08. 2015, там само) — прозаїк. Брат В. Шевчука. Член НСПУ (1990). Премія імені І. Огієнка (2006). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2005). На­вчався в технічному училищі. Працював лінотипістом у Житомирській обласній друкарні. Дебютував у збірці «Вінок Кобзареві» (Ж., 1961). У 1964 допомагав Б. Гориню в друкуван­ні самвидаву, за що 1966 був заарештований і засуджений до 5-ти р. увʼязне­н­ня. Покара­н­ня від­бував у таборі суворого режиму Дубровлаг (Мордовія, РФ). Звільнений 1971, реабілітований 1991. До проголоше­н­ня незалежності України знаходився під на­глядом, друк його творів був заборонений. Для творів Ш. характерні висока культура форми, психологічна витонченість і чистота естетичного звуча­н­ня.