Шевчук Анатолій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ШЕВЧУ́К Анатолій Олександрович (06. 02. 1937, Житомир — 12. 08. 2015, там само) — прозаїк. Брат В. Шевчука. Член НСПУ (1990). Премія імені І. Огієнка (2006). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2005). Навчався в технічному училищі. Працював лінотипістом у Житомирській обласній друкарні. Дебютував у збірці «Вінок Кобзареві» (Ж., 1961). У 1964 допомагав Б. Гориню в друкуванні самвидаву, за що 1966 був заарештований і засуджений до 5-ти р. ув’язнення. Покарання відбував у таборі суворого режиму Дубровлаг (Мордовія, РФ). Звільнений 1971, реабілітований 1991. До проголошення незалежності України знаходився під наглядом, друк його творів був заборонений. Для творів Ш. характерні висока культура форми, психологічна витонченість і чистота естетичного звучання.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вертеп добра і зла: Оповідання, новели. Ж., 1991; Чорний човен неволі: Оповідання, маленька повість. Ж., 1999; Таємниця Федора Шведа: Оповідання. К., 2006; Барви далеких літ: Оповідання. Ж., 2007.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
