Шайнога Дмитро Андрійович
Визначення і загальна характеристика
ШАЙНО́ГА Дмитро Андрійович (05. 03. 1929, с. Шайноги, нині Шептицького р-ну Львівської обл. — 04. 02. 2005, Тернопіль) — живописець-монументаліст. Заслужений художник України (2004). Тернопільська обласна мистецька премія імені М. Бойчука (1994). Член НСХУ (1978). Закінчив живописно-монументальний факультет Львівського училища прикладного мистецтва (1958; викладачі К. Звіринський, О. Шатківський). Працював 1949–51 художником-монументалістом в Обласному управлінні капітального будівництва в Станіславі (нині Івано-Франківськ). 1951–53 репресований; перебував у м. Прокоп’євськ (Кемеровська обл., РФ). Від 1958 — у Тернополі: 1958–64 — старший методист з образотворчого мистецтва в Будинку народної творчості; 1964–89 — живописець-монументаліст на художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду УРСР; 1989–2001 — відповідальний секретар Тернопільської організації НСХУ. Основні галузі — станковий живопис (пейзажі, натюрморти, сюжетні композиції) і монументальний (мозаїка). Надавав перевагу олійному живопису. Його станкові твори розмірами й композицією нерідко подібні до монументальних панно, бо митець працював широко й експресивно. Ранні твори 1960-х рр., зокрема натюрморт «Народні перлини» та пейзаж «Осінь на полонині», засвідчили, що художник знайшов власні теми та імпресіоністичну живописну манеру. Він захоплено відтворював краєвиди Поділля і передгір’я Буковини, природу Криму (1979) і Кавказу (1980). Натюрморти Ш. позначені майстерністю композицій, вдумливим підбором елементів, поетичністю; у них сплітаються й вирують кольорові плями, чим митець наближається до експресії О. Новаківського. Автор смальтових мозаїк, що прикрасили архітектурні споруди міст і сіл Тернопільської, Хмельницької (Кам’янець-Подільський), Рівненської (с-ще Смига) областей. Учасник обласних, зональних, всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок від 1971. Персональні — у Тернополі (1994, 1999). Деякі роботи Ш. зберігають у Національному музеї у Львові, Тернопільському художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Околиця Бучача» (1965), триптих «Легенда про Підкамінь» (1968), «Тернопіль відбудовується», «Стародавній Кам’янець-Подільський» (обидва — 1969), «Місто Бучач», «Тернопільський став», «Дівочий монастир у Заліщиках» (усі — 1970), «Тернопільський пейзаж», «Новий масив», «Мамина калина» (усі — 1971), «Подільський мотив» (1973), «Остання атака за Тернопіль» (1974), «Тернопіль індустріальний» (1975), «Хліб і сіль», «Верба цвіте» (обидва — 1976), «Оновлений Тернопіль» (1977), «Давня Теребовля» (1980), «Скала-Подільські форти» (1983), «Теребовлянська давнина» (1984), «Дари землі Подільської» (1988), «Кобзарськими шляхами» (1991), «Саяно-Шушинська експедиція» (1995).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
