Тимчак Микола Михайлович

Визначення і загальна характеристика

ТИМЧА́К Микола Михайлович (01. 03. 1956, с. Велика Березовиця Микулинецького, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — письменник, графік, різьбяр, іконописець. Член НСПУ (1987). Премії імені Вал. Поліщука, імені А. Коломийця, імені Г. Чубая, імені І. Низового, імені Світочів. Закінчив Рівненський педагогічний інститут (1978). Учителював на Дубенщині (Рівненська обл.), працював завідувачем відділу дубровицької районної газети «Поліський маяк»; вихователем та викладачем Дубенського культосвітнього училища, заступником голови Дубенської райдержадміністрації. На творчій роботі. Був ведучим кількох телепередач, де виконував власну співану поезію. Пише для дорослих та дітей. Головна риса його творів — віра в існування вічних моральних цінностей. У доробку — пейзажна, інтимна лірика; вірші для дітей — мелодійні, легкі для запам’ятовування, з іскринкою гумору. Понад 10 віршів поклав на музику (автор слів гімну м. Дубно). Окремі твори перекладені болгарською, білоруською, російською, тувинською, японською та ін. мовами. Як книжковий графік проілюстрував не лише власні книжки, а й багатьох колег-письменників (С. Бабій, В. Дьомін, В. Фем’як, М. Панасюк, О. Яцківський, М. Денисюк, Б. Дичук, М. Овдієнко, Л. Нижник), антологію сучасної польської поезії в українських перекладах С. Шевченка «Інше прохання», релігійні, народознавчі, просвітянські, краєзнавчі видання дубенського видавництва «Наш край» тощо. Його горельєфи (різьблення на дереві) є в музеях Києва та Кременця (Тернопільська обл.), Дубенського заповідника. Серед робіт — «Тарас Бульба», «Маруся Чурай, пісня», «Мамина осінь», «Осінній лірник Волині Іван Верховець». Одне із живописних полотен автора присвячено 140-річчю перебування Т. Шевченка на Дубенщині. Учасник багатьох художніх виставок (персональні — у Рівному, Дубні, Кременці). Автор пам’ятників на Козацькому редуті між селами Плоска і Семидуби Дубенського р-ну (архітектор каплиці, споруджена на цьому святому місці), борцям за волю і незалежність України у селах Верба і Мирогоща на Дубенщині, Ужинець — на Млинівщині; меморіальних дошок Івану-Павлу ІІ у Польщі, М. Лисенку, У. Самчуку, Т. Чацькому, війську Б. Хмельницького, А. Мальчевському, сотнику Дубенського козацтва М. Боришкевичу та ін. Малював ікони для церков у селах Молодаво, Симонів, Степані та Свято-Преображенської церкви у Дубні; розписав Свято-Миколаївський монастир у Дубні. Про Т. знято телефільм «Над Іквою терен цвіте».

Завантажити статтю