Сушинський Богдан Іванович

Визначення і загальна характеристика

СУШИ́НСЬКИЙ Богдан Іванович (10. 04. 1946, м. Самбір Дрогобицької, нині Львівської обл. — 24. 12. 2020, Одеса) — письменник, журналіст, громадський діяч. Член НСПУ (1973). Премії імені Е. Багрицького (1974), імені М. Трублаїні (1981), імені В. Аверіна (1986), імені М. Посмітного (2000), імені І. Буніна (2003). Закінчив Одеський університет (1969). У 1969–87 працював (з перервою) в газеті «Комсомольська іскра»: заступник редактора (1975–87); у 1996–2003 — головним редактором літературного альманаху «Південна ліра». Водночас — завідувач відділу пропаганди та культурно-масової роботи Одеського обкому комсомолу (1973–75); голова правління Одеської обласної організації НСПУ (1990–2002). Писав українською і російською мовами. У творчому доробку — романи, наукова публіцистика, твори для дітей. Більшість книг присвячені історії України, зокрема козацькій добі, 2-й світовій війні, історії лицарства. Художня проза С. — філософсько-психологічна, позначена контрастністю образів і характерів. Автор наукових та публіцистичних праць — «Козацькі вожді України. Історія України в образах її вождів та полководців ХV–ХІХ століть: Істор. есе у 2-х т.» (О., 2004), «Шлях України: нація і національна ідея» (Л., 2004), «Степан Олійник: поет на тлі епохи: Літературозн. есе» (О., 2004), «Всесвітня історія лицарства» (О., 2005) «Всесвітня козацька енциклопедія ХV — початку XXI століть» (О., 2007) та ін. Упорядник антології-довідника «Письменники Одещини на межі тисячоліть» (О., 1999). Окремі твори С. перекладено англійською, болгарською, латиською, литовською, німецькою, польською, російською, словацькою, чеською, угорською, французькою та ін. мовами.

Завантажити статтю