Стечишин Савеля Трохимівна

СТЕЧИ́ШИН Савеля Трохимівна (19. 08. 1903, с. Тудорковичі, нині Шептицького р-ну Львівської обл. — 22. 04. 2002, м. Саскатун, провінція Саскачеван, Канада) — педагог, публіцист, громадська діячка. Дружина Ю. Стечишина. Почесний доктор Коледжу св. Андрея (1976). Орден Канади (1989). Шевченківська медаль Комітету українців Канади (1962). У 1913 разом із родиною емігрувала до Канади. Закінчила Ін­ститут імені П. Могили, педагогічний коледж Саскатуна (1924), факультет мистецтв Саскачеванського університету (1930). Учителювала; працювала на факультеті славістики Саскачеванського університету та в Коледжі св. Андрея Манітобського університету; викладала на курсах україно­знавства Ін­ституту імені П. Могили. Брала активну участь у громадському житті: в Ін­ституті імені П. Могили 1923 організувала студентський гурток «Товариство могилянок»; у тому ж році заснувала й очолила Жіноче товариство імені О. Кобилянської; у Саскатуні провела перший жіночий зʼїзд, на якому створено Союз українок Канади (1926—36 — його перша голова); була фундаторкою Українського музею Канади (1936). Неодноразово обиралася делегатом зʼ­їздів Союзу українок Канади, Комітету українців Канади, Світового кон­гресу українців та ін. 1928 здійснила по­їздку до Галичини, започаткувала спів­працю із Союзом українок, редакціями часописів «Жіноча доля», «Нова хата». У пресі пропагувала історію української культури, народні звичаї, обряди, вірува­н­ня. Вміщувала публікації у часописах «Жіноча доля» (Коломия), «Нова хата» (Львів), «Наше життя» (Філадельфія; Нью-Йорк), «Промінь», «Український голос» (обидва — Він­ніпеґ). Її книги у діаспорі фактично стали під­ручниками з української народної культури та фольклору, їх неодноразово пере­видавали. Імʼям С. на­звано Келовнівський від­діл Союзу українок Канади (провінція Британська Колумбія) і вулицю у Саскатуні.

Завантажити статтю